ПСАЛЬМА — ЕТИМОЛОГІЯ

через старослов’янську мову запозичено з грецької;

гр. ψαλμός «спів у супроводі музичного інструмента», як і ψάλμα «пісня (для струнного інструмента)», утворено від ψάλλω «співаю, оспівую; смикаю, смикаю струни, граю», що зіставляється з ψη̃ν «терти, скребти» або з лат. palpare «гладити, плескати»;

форма пса́льма могла бути запозичена через польську мову з латинської (лат. psalmus від гр. ψαλμός);

р. бр. псало́м, пса́льма, др. псалъмъ, болг. псало́м, псалм, м. псалм, п. вл. нл. psalm, ч. слц. žalm, схв. пса̀лам, слн. psálm, стсл. псалъмъ;