ПСАЛТИР — ЕТИМОЛОГІЯ
Псалти́р «книга псалмів, частина Біблії»
через старослов’янську мову запозичено з грецької (у західнослов’янські мови через латинське і німецьке посередництво);
гр. ψαλτήριον «книга псалмів» (› лат. psaltērium // psaltārium › двн. saltāri) утворено від ψάλλω «смикаю (струни); граю на струнах»;
р. псалты́рь, бр. псалты́р, др. псалътырь, п. psałterz, ч. žaltář, слц. žaltár, вл. psalter, нл. psaltaŕ, болг. псалти́р, м. псалтир, схв. пса̀лтӣр, слн. psálter, стсл. псалътырь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
псалти́ра
псалти́рка
псалти́рник
«той, що вивчає псалтир»
псалти́рщик
«той, що читає псалтир»
савти́р(а)
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| псалты́р | білоруська |
| псалти́р | болгарська |
| psalter | верхньолужицька |
| ψαλτήριον «книга псалмів» (› лат. psaltērium // psaltārium › двн. saltāri) | грецька |
| ψάλλω «смикаю (струни); граю на струнах» | грецька |
| saltāri | давньоверхньонімецька |
| псалътырь | давньоруська |
| psaltērium | латинська |
| psaltārium | латинська |
| psaltērium | латинська |
| psaltārium | латинська |
| псалтир | македонська |
| psaltaŕ | нижньолужицька |
| psałterz | польська |
| псалты́рь | російська |
| пса̀лтӣр | сербохорватська |
| žaltár | словацька |
| psálter | словенська |
| псалътырь | старослов’янська |
| žaltář | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України