ПРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

прі́ти «тліти, гнити; пітніти; мліти; [пекти (про сонце)]»

пов’язання з вірм. eṙam «булькочу, киплю, хвилююсь» (Scheftelowitz BB 29, 33) неприйнятне;
споріднене з гр. πρήϑω, πίμπρημι «палю, спалюю», ав. fraēϑ- «гнити, розкладатися»;
псл. *prěti, пов’язане з para (parъ) «пара»;
р. преть «пріти», бр. прэць, п. przeć, слц. priet’ «тс.», нл. prěś «сохнути, в’янути (від спеки)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запопрі́лий «спітнілий»
по́прини «бруд від поту»
попрі́лість (спец.)
прі́лий
прі́лина
прі́лка «гниле болото»
прілува́тий
пріль
розіпрі́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fraēϑ- «гнити, розкладатися» авестійська
прэць білоруська
eṙam «булькочу, киплю, хвилююсь» вірменська
πρήϑω грецька
πίμπρημι «палю, спалюю» грецька
prěś «сохнути, в’янути (від спеки)» нижньолужицька
przeć польська
*prěti праслов’янська
para праслов’янська
преть «пріти» російська
priet' «тс.» словацька

запрілець «підмаренник, Galium L.» (бот.)

очевидно, пов’язане з прі́ти;
назва могла бути зумовлена тим, що підмаренник використовується при висипах на шкірі, наривах, екземі тощо;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прі́ти ?

опрілух «плід латаття білого (Nymphaea alba L.)»

очевидно, пов’язане з прі́ти «гнити, тліти»;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прі́ти «гнити, тліти» ?

пар «рілля, залишена на одне літо без посіву»

здебільшого пов’язується з па́ра, па́рити, прі́ти в значенні «гноїти, перегнивати»;
зводиться також (Варбот Этимология 1977, 25–28) до псл. *porti «орати, мотижити, корчувати» (пор. [по́рпати] «розпушувати ралом», р. [прать] «мотижити і корчувати») або до porati «обробляти» (пор. по́рати «обробляти (землю)», п. porać się (parać się) «займатися, трудитися») чи до *perti «перти; топтати» (як толо́ка «пар» пов’язане з товкти́, псл. *tъl̥kti в значенні «витоптувати худобою при випасанні»);
остаточно не з’ясоване;
р. бр. пар, п. (помор.) [pu̯opar] «парове поле»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

парані́вка «земля, зорана на зиму»
па́рена «толока»
парена́ти «орати на зяб»
парени́на «пар»
па́ренити
парени́ця
па́ренувати
па́рина «тс.»
парина́ти «тс.»
па́ринина «неглибоко зорана земля під посів»
паринува́ти «лежати під паром»
па́рити «залишати під паром (землю)»
парі́ «осінні й весняні сходи посівів»
паровина́ «поле, зоране на зяб»
паро́к «поле, на якому росло просо»
пі́дпарок «поле, виоране після скошення хліба, на якому будуть сіяти восени»
попа́р «пар»
по́пар «земля, зорана на зиму»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пар білоруська
porać się «займатися, трудитися» (parać się) польська
puopar «парове поле» (помор.) польська
*porti «орати, мотижити, корчувати» (пор. [по́рпати] «розпушувати ралом», р. [прать] «мотижити і корчувати») праслов’янська
porati «обробляти» (пор. по́рати «обробляти (землю) праслов’янська
*perti «перти; топтати» (як толо́ка «пар» пов’язане з товкти́, псл. *tъl̥kti в значенні «витоптувати худобою при випасанні») праслов’янська
*tъl̥kti праслов’янська
прать російська
пар російська
па́ра українська
па́рити українська
прі́ти «гноїти, перегнивати» українська

прої́ти «варити в закритому горщику, тушкувати; занапащати, псувати Нед; пекти О»

очевидно, псл. projiti, вторинна каузативна форма до прі́ти за зразком каузативних форм типу гни́тигної́ти, пи́типої́ти тощо;
слц. [projic] «розігрівати над парою»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
projiti праслов’янська
projic «розігрівати над парою» словацька
прі́ти українська
гни́ти українська
гної́ти українська
пи́ти українська
пої́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України