ПРІСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. prěsnъ ‹*prěsknъ;

споріднене з лит. prėˊskas «прісний» і, очевидно, також з двн. frisc «свіжий», нвн. frisch «тс.»;

розбіжність щодо вокалізму, можливо, пояснюється (Machek ESJČ 491) вторинним (експресивним) подовженням е у балтійців і слов’ян;

р. пре́сный, бр. прэ́сны, др. прѣсьныи, п. przaśny «прісний», ст. prześny, ч. [přesný], слц. [presný] «тс.», болг. пре́сен «свіжий», м. пресен «свіжий, сирий», схв. пре́сан «прісний; сирий», слн. présen «прісний; сирий; свіжий», стсл. прѥснъ «прісний»;

наявність і замість и зумовлена церковнослов’янським (книжним) впливом;

менш вірогідні інші пояснення: виведення з *prī-sto- від stojati «стояти», букв. «який стоїть поруч» (Преобр. II 126), пов’язання з лат. prīscus «гідний» (Фасмер III 366), виведення з pri- та *is-, пов’язаного з istъ «справжній» (Machek ESJČ 494);

псл. pris(ь)nъ ‹*pri-jьstьnъ, утворене за допомогою префікса pri- «при-» від кореня *es- «бути», наявного, зокрема, в укр. є;

р. заст. при́сный «справжній; постійний, вічний», при́сные «близькі; прибічники», др. присьныи «постійний; близький, рідний; свій, власний; справжній; гідний; досконалий», болг. заст. при́сно «завжди», м. присен «близький, інтимний; щиросердий», схв. при̑снӣ «близький», стсл. приснъ «рідний, близький», присно «завжди»;

очевидно, результат семантичної видозміни др. присьныи «близький, рідний», що набуло в казках протилежного значення;

з припущенням первісного значення «раптовий» зіставляється з [праск] «тріск» (Brückner AfSlPh 23, 213), проси́ти (Варбот Этимология 1964, 30–36), прісни́й (Варбот ВЯ 1967/4, 73–74), з дінд. prasabham «насильно; швидко, раптом» (Matzenauer LF 11, 176; Charpentier AfSlPh 29, 6) та ін;

переконливо не з’ясоване;

р. напра́сный «даремний, марний», бр. [напра́сна] «даремно», [напра́сліна] «наклеп», др. напрасьныи «раптовий, швидкий, запальний, жорсткий», п. [naprasny] «даремний» (з укр.), болг. [напра́сен] «раптовий», м. напразен «даремний», схв. на́прасан «запальний, рвучкий, нестримний», стсл. напраснъ «раптовий, швидкий, негайний»;

стсл. опрѣснъкъ пов’язане з прѣснъ, якому відповідає укр. прі́сни́й;

очевидно, запозичене в давньоруську мову зі старослов’янської;

р. опре́сно́к, бр. апрэ́снік, др. опрѣснъкъ, опрѣснокъ «опріснок, маца, католицька проскура», п. oprzasnek, przaśnik, ч. přesník, слц. [opresek], слн. oprésnik;

іт. fresco «фреска; свіжий» походить від зах.-герм. *friska-, з яким зіставляється псл. prěsnъ, укр. прі́сни́й;

запозичення з італійської мови;

р. болг. фре́ска, бр. фрэ́ска, п. fresk, freska, ч. слц. вл. freska, м. фраска, схв. фре̏ска, слн. fréska;

запозичення з німецької мови;

н. frisch «свіжий; бадьорий» (свн. vrisch, двн. frisc) споріднене з англ. fresh, дісл. fërskr, які зводяться до зах.-герм. *friska-, що зіставляється з псл. prěsnъ, укр. прі́сни́й;

п. frysz «жвавий, хвацький»;