ПРІОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
прі́о́р «настоятель католицького чоловічого монастиря»
запозичення з латинської мови;
лат. церк. prior «настоятель монастиря» виникло внаслідок семантичної видозміни лат. prior (‹ *pri-i̯ōs) «передній, перший; старший; значніший, важливіший», що за походженням є вищим ступенем до лат. ст. pri (пізнішого prae) «спереду, перед» (однієї з форм латинського префікса per-), спорідненого з гр. πρίν «раніш» і наявного також у лат. prīmus (‹ *pri-is-mo-s) «перший», найвищого ступеня до того самого pri;
р. прио́р, бр. прыёр, п. przeor, ч. převor, слц. prior, болг. при́ор, схв. при̏ор, слн. príor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пріори́на
«ігуменя католицького жіночого монастиря»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прыёр | білоруська |
при́ор | болгарська |
πρίν «раніш» | грецька |
prior «настоятель монастиря» | латинська |
prior «передній, перший; старший; значніший, важливіший» (‹ *pri-i̯ōs) | латинська |
pri «спереду, перед» (пізнішого prae)(однієї з форм латинського префікса per-) | латинська |
prīmus «перший» (‹ *pri-is-mo-s) | латинська |
przeor | польська |
прио́р | російська |
ор | сербохорватська |
prior | словацька |
príor | словенська |
převor | чеська |
prior «настоятель монастиря» | ? |
pri «спереду, перед» (пізнішого prae)(однієї з форм латинського префікса per-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України