ПРІЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
прі́ти «тліти, гнити; пітніти; мліти; [пекти (про сонце)]»
псл. *prěti, пов’язане з para (parъ) «пара»;
споріднене з гр. πρήϑω, πίμπρημι «палю, спалюю», ав. fraēϑ- «гнити, розкладатися»;
пов’язання з вірм. eṙam «булькочу, киплю, хвилююсь» (Scheftelowitz BB 29, 33) неприйнятне;
р. преть «пріти», бр. прэць, п. przeć, слц. priet’ «тс.», нл. prěś «сохнути, в’янути (від спеки)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запопрі́лий
«спітнілий»
по́прини
«бруд від поту»
попрі́лість
(спец.)
прі́лий
прі́лина
прі́лка
«гниле болото»
прілува́тий
пріль
розіпрі́лий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fraēϑ- «гнити, розкладатися» | авестійська |
| прэць | білоруська |
| eṙam «булькочу, киплю, хвилююсь» | вірменська |
| πρήϑω | грецька |
| πίμπρημι «палю, спалюю» | грецька |
| prěś «сохнути, в’янути (від спеки)» | нижньолужицька |
| przeć | польська |
| *prěti | праслов’янська |
| para | праслов’янська |
| преть «пріти» | російська |
| priet' «тс.» | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України