ПРЯЖЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
пра́жити «смажити; [періщити (про дощ) Ник]»
псл. pražiti (вторинне pŕažiti);
споріднене з лит. spragėˊti «смажитися; тріщати (про деревину)», sprãginti «смажити», sprógti «вибухнути», лтс. sprâgt «лопнути, тріснути», норв. spraka «тріщати», дінд. sphū́rjati «гарчить, гримить, виривається (назовні)», sphūrjaḥ (певна рослина), ав. sparǝγa- «пагін», гр. ἀσπάραγος «пагін рослини; спаржа», σφαραγέομαι «тріскочу, сичу»;
менш переконливе з фонетичного погляду пов’язання (Machek ESJČ 482) з гр. φώγω «смажу, підсмажую; сушу»;
р. [пря́жить] «смажити в маслі», бр. пра́жыць «пряжити», др. пряжити «смажити; палити», п. prażyć «смажити, підсмажувати; пекти; обпалювати», ч. pražiti, слц. pražit’ «тс.», вл. pražić «висушувати; підсмажувати, тушкувати», нл. pšažyś «смажити, підсмажувати; обпалювати; сушити», болг. пра́жа «смажу», пъ́ржа «тс.», схв. пра̏жити «тріскотіти (про постріли), вибухати (про звук); [смажити, підсмажувати]», пр̏жити «смажити», слн. prážiti «підсмажувати, смажити», цсл. пражити «смажити, підсмажувати; підсушувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́дпражка
«приправа»
пражко́м
«у підсмаженому вигляді»
пра́жу́ха
«підсмажена галушка»
преже́ня
«яєшня»
проже́ло
«смажене сало (як приправа); жир від смаженого сала»
прягти́
«тс.»
пря́жанка
«ряжанка»
пряженець
«пампушка»
пряженє́
«млинець, згорнутий трубкою»
пря́же́ний
пряже́ня
«яєшня (з борошном та молоком)»
пря́жити
«тс.; топити (молоко); дуже палити (про сонце)»
спря́гнути
«спражити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sparǝγa- «пагін» | авестійська |
пра́жыць «пряжити» | білоруська |
пра́жа «смажу» | болгарська |
пъ́ржа «тс.» | болгарська |
pražić «висушувати; підсмажувати, тушкувати» | верхньолужицька |
ἀσπάραγος «пагін рослини; спаржа» | грецька |
σφαραγέομαι «тріскочу, сичу» | грецька |
φώγω «смажу, підсмажую; сушу» | грецька |
sphū́rjati «гарчить, гримить, виривається (назовні)» | давньоіндійська |
sphūrjaḥ (певна рослина) | давньоіндійська |
пряжити «смажити; палити» | давньоруська |
sprâgt «лопнути, тріснути» | латиська |
spragėˊti «смажитися; тріщати (про деревину)» | литовська |
sprãginti «смажити» | литовська |
sprógti «вибухнути» | литовська |
pšažyś «смажити, підсмажувати; обпалювати; сушити» | нижньолужицька |
spraka «тріщати» | норвезька |
prażyć «смажити, підсмажувати; пекти; обпалювати» | польська |
pražiti (вторинне pŕažiti) | праслов’янська |
пря́жить «смажити в маслі» | російська |
пра̏жити «тріскотіти (про постріли), вибухати (про звук); [смажити, підсмажувати]» | сербохорватська |
pražit' «тс.» | словацька |
prážiti «підсмажувати, смажити» | словенська |
пр̏жити «смажити» | українська |
пражити «смажити, підсмажувати; підсушувати» | церковнослов’янська |
pražiti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України