ПРУЗИК — ЕТИМОЛОГІЯ
пру́зик «коник» (ент.)
пов’язане з пруг, пругки́й, [при́гати];
-з- виникло під впливом форми наз. в. мн. др. прузи;
споріднене з снн. spranke «сарана», sprinke, sprenkel «тс.», двн. houuespranca «тс.» (букв. «та, що стрибає по сіну»), springan «стрибати», дісл. springa «тс.»;
форми прус і пру́сик зумовлені впливом слова пруса́к «рудий тарган»;
р. прус «вид сарани», [пру́зик] «коник», др. пругъ «сарана», стсл. прѫгъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прус
«вид сарани»
пру́сик
«тс.; [трав’яний коник] ЛЧерк»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| houuespranca «тс.» (букв. «та, що стрибає по сіну») | давньоверхньонімецька |
| springan «стрибати» | давньоверхньонімецька |
| springa «тс.» | давньоісландська |
| прузи | давньоруська |
| пругъ «сарана» | давньоруська |
| прус «вид сарани» | російська |
| пру́зик «коник» | російська |
| spranke «сарана» | середньонижньонімецька |
| sprinke | середньонижньонімецька |
| sprenkel «тс.» | середньонижньонімецька |
| прѫгъ «тс.» | старослов’янська |
| пруг | українська |
| пругки́й | українська |
| при́гати | українська |
фруз «пилогрудка, вусач-шкіряник, Prionus coriarius» (ент.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з прус (ент.), пру́зик «коник»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прус (ент.) | українська |
| пру́зик «коник» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України