ПРУДНУТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
пруд «швидка течія води»
псл. prǫdъ «течія», пов’язане чергуванням голосних з prędati «кидатися, стрибати»;
р. пруд «ставок, гребля», бр. [пруд] «гребля для млина», др. прудъ «потік; прагнення», п. prąd «течія», ч. proud, слц. prúd «тс.», вл. prud «течія, струм», схв. пру̑д «піщана обмілина, дюна», слн. pród «піщана обмілина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запру́да
«загата»
напру́ди́ти
«напружити; сильно натягти Нед; напустити (бліх)»
напруди́тися
«роздутися, набухнути Нед; напустити шлункових газів»
напру́діть
«прикувати п’ятки коси до вушка»
пруда́
«сила, міць»
пруди́ти
«гатити»
пру́ди́ти
«гнати бліх або вошей; текти Нед; сильно дути Нед; здувати (живіт) О»
пру́дки́й
«швидкий»
прудну́ти
«дременути»
прудну́тися
«кинутися»
спруд
«здуття»
спру́дитися
«здутися»
спру́жити
«набрякнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пруд «гребля для млина» | білоруська |
| prud «течія, струм» | верхньолужицька |
| прудъ «потік; прагнення» | давньоруська |
| prąd «течія» | польська |
| prǫdъ «течія» | праслов’янська |
| prędati «кидатися, стрибати» | праслов’янська |
| пруд «ставок, гребля» | російська |
| пру̑д «піщана обмілина, дюна» | сербохорватська |
| prúd «тс.» | словацька |
| pród «піщана обмілина» | словенська |
| proud | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України