ПРОЩІЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
щіль «вузький довгастий отвір; шпара» (ст.)
псл. ščelь «щілина»;
споріднене з лит. skélti «розколювати», skìltis «відкраяний кусень», skylė˜ «діра», лтс. šķelˆt «розколювати», škēle «відколотий шматок; розріз іззаду на каптані», S˘ķèlis «назва порога на р. Айвіексте, який розсікає воду на два струмені», дісл. skilja «розділяти, розколювати», гр. σϰάλλω «рубаю, рию», сірл. scailt «щілина, тріщина», лат. scalpo «дряпаю, скребу, чешу, вирізаю, довбаю», вірм. ћelum «розколюю», хет. iškallāi- «ламати, розривати»;
іє. *(s)kel-/(s)kol- «різати, розсікати»;
припускається, що початкове sk- у цих формах є наслідком давньої метатези в *ks-, нульовому ступені кореня *kes-/kos- в індоєвропейській прамові (Мельничук Этимология 1966, 220–221);
інші варіанти тієї самої основи репрезентують скала́, ске́ля;
р. щель «щілина», бр. [шчэ́лка], шчы́ліна, п. szczelina «тс.», слц. štelina «тріска, скіпка, поліно, палиця», слн. ščálja «уламок, скалка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пощі́ляний
«потрісканий, увесь у щілинах»
прощі́лина
розще́лина
розщі́лина
уще́лина
уще́листий
ущі́льнювати
щíли́на́
«шпарина; ущелина, міжгір’я»
щíльний
щели́на
«щілина, шпарина»
щили́на
«тс.»
щіли́нний
щіли́стий
щі́лка
«зменш. від щіль; (заст.) рядок»
щі́лко
«аж при землі»
(присл.)
щілкова́тий
«пористий, шпаристий»
щільні́ти
щільні́шати
щільнува́тий
щілюва́ння
щіля́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шчэ́лка | білоруська |
| ћelum «розколюю» | вірменська |
| σϰάλλω «рубаю, рию» | грецька |
| skilja «розділяти, розколювати» | давньоісландська |
| *(s)kel-/(s)kol- «різати, розсікати» | індоєвропейська |
| scalpo «дряпаю, скребу, чешу, вирізаю, довбаю» | латинська |
| šķelˆt «розколювати» | латиська |
| skélti «розколювати» | литовська |
| szczelina «тс.» | польська |
| ščelь «щілина» | праслов’янська |
| щель «щілина» | російська |
| scailt «щілина, тріщина» | середньоірландська |
| štelina «тріска, скіпка, поліно, палиця» | словацька |
| ščálja «уламок, скалка» | словенська |
| шчы́ліна | українська |
| iškallāi- «ламати, розривати» | хетська |
| skìltis «відкраяний кусень» | ? |
| skylė˜ «діра» | ? |
| škēle «відколотий шматок; розріз іззаду на каптані» | ? |
| S˘ķèlis «назва порога на р. Айвіексте, який розсікає воду на два струмені» | ? |
| sk- | ? |
| *kes-/kos- | ? |
| скала́ | ? |
| ске́ля | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України