ПРОШИВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
шво «шов, місце з’єднання зшитих кусків тканини; місце скріплення частин чого-небудь; (мед.) місце з’єднання тканини, розсіченої під час хірургічної операції»
псл. šьvъ, пов’язане з псл. šiti, укр. ши́ти;
укр. шво є новотвором, що існує поряд із зах. шев (пор. др. шьвъ);
форму шов, очевидно, запозичено з російської мови, де вона закономірно продовжує др. шьвъ і псл. šьvъ ‹ *si̯uv-, споріднене з лтс. šuva, šuve «шов», лит. ãp-siuvas, per̃-siuvas «кант, бордюр»;
р. шов, [шва] «дощана обшивка», бр. шво, др. шьвъ «вишивка; шов, шво», п. szew, ч. слц. šev, вл. šow, нл. šaw, болг. м. шев, схв. ша̏в, слн. šív, цсл. шьвъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
апашва́нка
«великий дощаний човен»
виши-ва́льний
вишива́льник
виши́ва́нка
ви́шивка
відши́вка
запі́шва
«рубець при шитті»
зашива́льний
зшива́льний
зшива́льник
зшива́ч
зши́вка
зшивни́й
на́дшивка
«жіноча сорочка, надточена знизу»
наши́ванка
«рід вишивки на чоловічій сорочці; рід візерунка при вишиванні лляними нитками»
на́ши́вка
«нашивка; [шматок полотняної тканини, нашитий на плечі сорочки]»
нашивни́й
обшива́льний
обшива́льник
обшива́нка
«великий дощаний човен; віз з дощаним ящиком»
обши́ванка
о́бши́вка
«обшивка, бордюр; [комір]»
обшивни́й
обшивня́
«рід човна»
обшивча́стий
«вишиті особливим способом уставки в сорочці»
о́шивка
«наволока, пошивка»
переше́вка
«дратва, якою пришивають переди; дратва»
перешива́льник
«колодка для шиття халяв; учень, що шиє халяви»
пере́ши́вка
«перешивка; [шиття халяв]»
перешивни́й
підо́шва
«підошва; [підставка у мотовилі Г; дно в судні, плоскодонному човні; нижнє полотнище великого морського невода Дз]»
підшива́йло
«підлабузник»
підшива́льник
«підмайстер шевця, що підшиває підошви»
підшива́ч
пі́дши́вка
підшивни́й
пі́шва
«наволока, пошивка»
по-ші́вля
«тс.»
подишо́в
подошва́
«лутка у вікні»
подошо́в
«земляна долівка в хаті»
по́шва
«солом’яна стріха»
по́шев
«подвійний загнутий шов»
по́шевка
«солом’яна стріха; чуб»
пошива́льник
«той, що криє хату зі стріхою»
поши́ванка
«наволока, пошивка»
пошива́ч
«той, що робить стріху»
по́ши́вка
«наволока»
пошивни́й
поши́вни́к
пошиттє́
«стріха»
по́шо́в
«тс.»
припі́швити
«пришити знизу, шиючи через край»
при́шви
«головка (у чобіт); чоботи з пришитими головками»
(мн.)
пришив-ни́й
«той, що пришивається; [той, що любить шити]»
при́ши́вка
«пришивання, щось пришите; [кожна з частин сітки, з яких вона зшита Г; малий комір на чоловічій сорочці Нед]»
при́шовка
«кожна з частин сітки, з яких вона зшита»
про́шва
про́шивка
прошивни́й
сшивани́на
«латки»
(зб.)
упро́шив
«шити, стьобаючи»
(у спо-лученні ши́ти упро́шив)
ушива́льник
«вузький ремінець для зшивання; покрівельник соломою»
уши́вка
уші́вля
«солом’яний чи очеретяний вшитий дах»
шва
«тс.»
швай-кува́тий
«подібний до швайки»
шва́йка
«товсте шило; колупалка до люльки; шпиль на будинку; рід дитячої гри; швачка»
швайкови́тий
шва́йца
«швайка (шило)»
шва́льня
«швацька майстерня»
шва́ля
«кравчиха»
шва́ха
«швачка»
шва́цтво
«швацьке ремесло»
швач
шваче́нко
«син швачки»
шва́чка
«кравчиха»
швачкува́ти
«працювати за швачку»
шве́й-ник
«швець, майстер, що шиє і лагодить взуття»
шве́я
шви́я
«швайка (шило); узагалі щось гостре»
шво́вий
шев
«шов»
шевкє́ня
«швачка»
шевки́ня
«шевчиха (жінка шевця); швачка»
шевко́
«швець»
ше́вня
«шевська майстерня; взуттєвий магазин»
ше́вство
шевцеви́к
«син шевця»
шевці́вна
шевцю́га
«швець»
(знев.)
шевцю́ра
«тс.»
шевче́нко
ше́вчик
«учень, робітник у шевця»
шевчи́на
«швець; бідний, жалюгідний швець»
шевчи́ха
шевчи́шка
«шевчиха»
(знев.)
шевчу́к
«шевцівський підмайстер, учень»
ши́в-киня
«кравчиня, кравчиха»
шов
«шво»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шво | білоруська |
| шев | болгарська |
| šow | верхньолужицька |
| шьвъ | давньоруська |
| шьвъ «вишивка; шов, шво» | давньоруська |
| šuva | латиська |
| šuve «шов» | латиська |
| ãp-siuvas | литовська |
| per̃-siuvas «кант, бордюр» | литовська |
| шев | македонська |
| šaw | нижньолужицька |
| szew | польська |
| šьvъ | праслов’янська |
| šiti | праслов’янська |
| šьvъ | праслов’янська |
| *si̯uv- | праслов’янська |
| шов | російська |
| шва «дощана обшивка» | російська |
| ша̏в | сербохорватська |
| šev | словацька |
| šív | словенська |
| ши́ти | українська |
| шьвъ | церковнослов’янська |
| šev | чеська |
ши́ти «скріплювати, з’єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.)»
псл. šiti (‹ *si̯ū-);
споріднене з лит. siū́ti «шити», лтс. šūt «тс.», прус. schumeno «дратва», schutuan «нитки», schuwikis «швець», дінд. sīˊvуati «шиє», sуūman «шов, зв’язок», ос. xuyun «шити», гр. ϰασσύω «латаю, шевцюю» (атт. ϰανν-), ϰάσσῡμα «латання», лат. suō «шию, зшиваю», гот. siujan «шити», двн. siuwan «тс.», хет. šum(m)anza «мотузок»;
іє. *si̯ū- «зшивати (шкіру)»;
р. шить, бр. шыць, др. шити, п. szyć, ч. šíti, слц. šit’, вл. šić, нл. šyś, полаб. saidlü (‹ *šidlo) «шило», болг. ши́я «шию», м. шие «шиє», схв. ши̏ти, слн. šíti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
впро́шив
«за допомогою прошивання»
(присл.)
зо́-шит
зшилити
«вип’ятити, стиснувши в одну точку»
(губи)
зши́ток
о́бшивка
обшивня́
«рід човна»
о́бшийка
«облямівка, кайма; комір»
обшиття́
перешиття́
підо́шва
підошо́вний
пі́шва
піше́вка
пі́шивка
пошиття́
при́шви
(мн.; одн. при́шва)
приши́вка
«малий комір чоловічої сорочки»
пришиття́
про́шва
прошива́льний
прошива́льник
про́шивень
проши́вка
«прошиття»
про́шивка
«вишитий комір СУМ; малий комір чоловічої сорочки; облямівка, кайма Нед»
прошивни́й
проши́тво
«смужки як прикраси на підборах жіночих чобіт»
прошиття́
шийба́
«шиття»
шийкий
«пронизливий»
ши́ло
ши́луватий
«такий, що звужується до кінця, як шило»
ши́ль-ник
«той, що виробляє шила»
ши́ль-ник
«Anobium»
(ент.)
шильцьова́тий
«такий, що має форму шила»
шильча́стий
«подібний до шила»
шитво́
ши́тися
шиті́нка
«шиття і вишивання»
ши́тінки
«шиття; візерунки»
ши́тки
«шиття, вишивання»
шиток
«робота, пов’язана з шиттям; знаряддя до шиття»
шиття́
шитьба́
«шиття; шов»
ші́ло
«ніж, яким колють свиней; колодій»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ϰανν- | аттічний |
| шыць | білоруська |
| ши́я «шию» | болгарська |
| šić | верхньолужицька |
| siujan «шити» | готська |
| ϰασσύω «латаю, шевцюю» (атт. ϰανν-) | грецька |
| ϰάσσῡμα «латання» | грецька |
| siuwan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| sīˊvуati «шиє» | давньоіндійська |
| sуūman «шов, зв’язок» | давньоіндійська |
| шити | давньоруська |
| *si̯ū- «зшивати (шкіру)» | індоєвропейська |
| suō «шию, зшиваю» | латинська |
| šūt «тс.» | латиська |
| siū́ti «шити» | литовська |
| шие «шиє» | македонська |
| šyś | нижньолужицька |
| xuyun «шити» | осетинська |
| saidlü «шило» (‹ *šidlo) | полабська |
| *šidlo | полабська |
| szyć | польська |
| šiti (‹ *si̯ū-) | праслов’янська |
| *si̯ū- | праслов’янська |
| schumeno «дратва» | прусська |
| schutuan «нитки» | прусська |
| schuwikis «швець» | прусська |
| шить | російська |
| ти | сербохорватська |
| šit' | словацька |
| šíti | словенська |
| šum(m)anza «мотузок» | хетська |
| šíti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України