ПРОФОС — ЕТИМОЛОГІЯ
профо́с «в’язничний наглядач» (іст.)
запозичення з німецької мови;
нім. Profós, Profóß«профос; наглядач на військових кораблях» через снідерл. гол. provoost «тс.» зводиться до фр. ст. prévost (фр. prévôt) «суддя (у старій Франції); начальник польової жандармерії», що виникло з лат. praepositus «начальник», похідного від дієслова praepōno «ставлю на чолі», утвореного за допомогою префікса prae- «спереду» від pōno «кладу»;
р. профо́с, п. profos, ч. profous, слц. profoz, схв. про̏фоз, слн. profós;
Фонетичні та словотвірні варіанти
профуз
«тс.; кат; мерзотник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| provoost «тс.» | голландська |
| praepositus «начальник» | латинська |
| praepōno «ставлю на чолі» | латинська |
| pōno «кладу» | латинська |
| Profós | німецька |
| Profóß «профос; наглядач на військових кораблях» | німецька |
| profos | польська |
| профо́с | російська |
| про̏фоз | сербохорватська |
| provoost «тс.» | середньонідерландська |
| profoz | словацька |
| profós | словенська |
| prévôt | французька |
| profous | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України