ПРОФЕСІОНАЛІЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
профе́сія
запозичення з латинської мови;
лат. professio «вияв; офіційне оголошення, заява; офіційно зазначене заняття, професія» пов’язане з дієсловом prоfiteor «відкрито заявляю, оголошую; називаю своєю спеціальністю», утвореним за допомогою префікса pro- «(у)перед» від дієслова fateor «визнаю; висловлюю», пов’язаного з fārī «говорити», fābula «переказ; фабула, сюжет», спорідненими з гр. φημί «говорю», псл. bajati, укр. ба́яти;
р. профе́ссия, бр. прафе́сія, ст. професия (XVII ст.), п. profesja, ч. profese, слц. profesia, вл. profesija, болг. профе́сия, м. професиjа, схв. профѐсиjа, слн. profesíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
професі́йний
професіона́л
професіоналіза́ція
професіоналі́зм
професіоналізува́ти
професіоналі́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прафе́сія | білоруська |
| профе́сия | болгарська |
| profesija | верхньолужицька |
| φημί «говорю» | грецька |
| professio «вияв; офіційне оголошення, заява; офіційно зазначене заняття, професія» | латинська |
| prоfiteor «відкрито заявляю, оголошую; називаю своєю спеціальністю» | латинська |
| fateor «визнаю; висловлюю» | латинська |
| fārī «говорити» | латинська |
| fābula «переказ; фабула, сюжет» | латинська |
| професиjа | македонська |
| profesja | польська |
| bajati | праслов’янська |
| профе́ссия | російська |
| профѐсиjа | сербохорватська |
| profesia | словацька |
| profesíja | словенська |
| ба́яти | українська |
| profese | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України