ПРОТРАВ — ЕТИМОЛОГІЯ
тра́ви́ти «обробляти поверхню спеціальним розчином; засвоювати їжу; [цькувати Нед; тратити, втрачати]; потроху відпускати, послаблювати натягання каната»
псл. traviti «поїдати, знищувати, тратити», пов’язане з trava «трава», truti «тратити; труїти»;
споріднене з гр. τρώω «раню», τιτρώσχω «тс.», τρū́ω «знищую», двн. drawa (drōа) «загроза», дангл. dréa «тс., кара»;
іє. *treu-/trou-/trū-, похідне від *ter- «терти, розтирати»;
викликає сумнів зіставлення з гот. dreiban «гнати», двн. trīban «тс.» (Matzenauer 415);
р. трави́ть «отруювати; обробляти поверхню; випасати; тратити; цькувати; попускати (канат)», бр. траві́ць «тс.», п. trawić «споживати, з’їдати; обробляти метал», ч. traviti, слц. trávit’ «тс.», болг. тро́вя «отруюю», схв. травѝњати «безперервно їсти, жувати», тро̀вати «труїти», стсл. травити «поїдати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вистра́вний
«який швидко споживається»
ви́травка
витра́вник
втра́витися
«внадитися»
втрови́тися
«звикнути»
затра́вка
«протрава»
натра́ва
«отрута»
отра́ва
отра́витися
«звикнути до їжі»
отравниця
«беладона, Atropa belladona L.»
(бот.)
отро́ва
«тс.»
перетра́вний
потра́ва
«страва»
потра́вка
«страва з дрібних шматків м’яса»
потра́вний
протра́ва
протра́влювач
розтрави́ти
«поглибити малюнок кислотою»
розтра́влювач
«фахівець із травлення рисунків»
стра́ва
страве́ць
«той, хто цькує»
страви́ти
«провести спаш»
стравне́
«гроші на харч»
стра́вни́й
«їстівний»
стравня́
«харч»
стравува́ти
«харчувати»
страву́нок
«тс.»
трави́льний
трави́льник
«робітник, що займається травленням металів»
тра́влення
травло́
«протрава»
тра́вляник
«пепсин»
травни́й
тро́ви
«полювання з собаками»
трови́ти
«випасати; цькувати; перетравлювати»
тровля́
«цькування тварин»
троми́ти
«цькувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| траві́ць «тс.» | білоруська |
| тро́вя «отруюю» | болгарська |
| dreiban «гнати» | готська |
| τρώω «раню» | грецька |
| τιτρώσχω «тс.» | грецька |
| τρū́ω «знищую» | грецька |
| dréa «тс., кара» | давньоанглійська |
| drawa «загроза» (drōа) | давньоверхньонімецька |
| drōа | давньоверхньонімецька |
| trīban «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *treu-/trou-/trū- | індоєвропейська |
| *ter- «терти, розтирати» | індоєвропейська |
| trawić «споживати, з’їдати; обробляти метал» | польська |
| traviti «поїдати, знищувати, тратити» | праслов’янська |
| trava «трава» | праслов’янська |
| truti «тратити; труїти» | праслов’янська |
| трави́ть «отруювати; обробляти поверхню; випасати; тратити; цькувати; попускати (канат)» | російська |
| травѝњати «безперервно їсти, жувати» | сербохорватська |
| тро̀вати «труїти» | сербохорватська |
| trávit' «тс.» | словацька |
| травити «поїдати» | старослов’янська |
| traviti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України