ПРОТОТИП — ЕТИМОЛОГІЯ
прототи́п «первісна форма; конкретна особа як основа літературного образу»
запозичення з німецької або французької мови;
нім. Prototýp, фр. prototypе «тс.» походять від гр. πρωτότυπος «оригінал» (букв. «перший зразок»), утвореного з основ слів πρω̃τος «перший» та τύπος «форма, зразок, тип»;
р. болг. прототи́п, бр. прататы́п, п. ч. слц. вл. prototyp, м. прототип, схв. про̏тотӣп, слн. prototíp;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прататы́п | білоруська |
| прототи́п | болгарська |
| prototyp | верхньолужицька |
| πρωτότυπος «оригінал» (букв. «перший зразок») | грецька |
| πρω̃τος «перший» | грецька |
| τύπος «форма, зразок, тип» | грецька |
| прототип | македонська |
| Prototýp | німецька |
| prototyp | польська |
| прототи́п | російська |
| про̏тотӣп | сербохорватська |
| prototyp | словацька |
| prototíp | словенська |
| prototypе «тс.» | французька |
| prototyp | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України