ПРОТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
про́ти́
псл. protivъ, прикметникове утворення від proti, спорідненого з лтс. pretī, pretiem «назустріч, навпроти», pret «проти, перед, до, порівняно з», pretĩba «опір, відсіч; проти-лежність», дінд. práti «проти», гр. προτί «навпроти», πρός «тс.», лат. pretium «вартість; ціна»;
р. про́тив «проти», [проти́в] «назустріч», [про́ти́] «проти», бр. [про́ці], [про́ціў] «тс.», др. противъ «проти; назустріч», противо, противу «тс.», п. przeciw «проти», przeciwko, [prociw, proci], ч. proti, ст. protiv, слц. proti, вл. přećiwo, нл. pśeśiwo, болг. проти́в, м. против, схв. про̏тӣв «тс.», слн. próti «назустріч», proti «у напрямі до», [protivo] «проти», стсл. противъ «проти», противѫ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навпро́ти́
напро́ти́
напро́тив
напроти́вний
«розташований навпроти; який контрастує»
непротивле́нець
непротивле́нство
опроти́віти
попро́тив
«проти»
проти-
про́ти́в
противе́нство
«суперечність»
проти́витися
«чинити опір; [ображатися; гидувати Ме]»
проти́вливий
«який легко ображається»
проти́вний
«протилежний; відразливий»
проти́вник
противни́цтво
«супротивники; ворожнеча»
про́тів
«проти; напроти»
(Ме)
спро́тив
«заперечення, опір»
спроти́вити
«зробити гидким; настроїти проти»
спроти́витися
«стати гидким; учинити опір»
спроти́віти
«стати гидким»
су́про́ти́
су́проти́в
«супроти»
супроти́вець
«супротивник»
супроти́витися
«чинити опір»
супроти́вка
«опір»
супроти́вний
супроти́вник
супроти́вня
(у виразі: в супроти́вню кому́сь ста́ти «учинити комусь опір»)
супроти́вство
«опір»
су́проть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| про́ці | білоруська |
| про́ціў «тс.» | білоруська |
| проти́в | болгарська |
| přećiwo | верхньолужицька |
| προτί «навпроти» | грецька |
| πρός «тс.» | грецька |
| práti «проти» | давньоіндійська |
| противъ «проти; назустріч» | давньоруська |
| противо | давньоруська |
| противу «тс.» | давньоруська |
| pretium «вартість; ціна» | латинська |
| pretī | латиська |
| pretiem «назустріч, навпроти» | латиська |
| pret «проти, перед, до, порівняно з» | латиська |
| pretĩba «опір, відсіч; проти-лежність» | латиська |
| против | македонська |
| pśeśiwo | нижньолужицька |
| przeciw «проти» | польська |
| przeciwko «проти» | польська |
| prociw | польська |
| proci | польська |
| protivъ | праслов’янська |
| про́тив «проти» | російська |
| проти́в «назустріч» | російська |
| про́ти́ «проти» | російська |
| про̏тӣв «тс.» | сербохорватська |
| proti | словацька |
| próti «назустріч»«у напрямі до» | словенська |
| proti «назустріч»«у напрямі до» | словенська |
| protivo «проти» | словенська |
| противъ «проти» | старослов’янська |
| противѫ «тс.» | старослов’янська |
| proti | чеська |
па́ра «двоє»
запозичено з німецької мови, очевидно, за польським посередництвом;
нвн. Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») походить від лат. pār «рівний, однаковий, парний; пара», спорідненого з ав. pairyante «порівнюються, зіставляються», гр. πέρνημι «продаю, торгую» (власне, «даю за рівну вартість»), дінд. práti «проти», псл. protivъ «тс.», укр. про́ти;
р. бр. па́ра, п. para, ч. слц. pár, м. пар, схв. пȃр, слн. pár;
Фонетичні та словотвірні варіанти
напа́рник
непарни́стий
«непарний»
пари́стий
«парний, спарений»
па́рка
«пара; час токування у птахів»
парма́
«парою»
па́рний
парови́й
«парний»
парови́ця
«парні воли, запряжені разом; спарований одяг, одягнений разом»
паро́к
«снопи житньої соломи для покрівлі, які в’яжуться по два разом»
парома́
«тс.»
парува́льний
попа́рно
«по двоє»
ро́зпари
«непарні воли»
ро́зпарки
«не парні»
(про чоботи, рукавиці)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pairyante «порівнюються, зіставляються» | авестійська |
| па́ра | білоруська |
| πέρνημι «продаю, торгую» (власне, «даю за рівну вартість») | грецька |
| pā˘r | давньоверхньонімецька |
| práti «проти» | давньоіндійська |
| pār «рівний, однаковий, парний; пара» | латинська |
| пар | македонська |
| Paar «пара» (двн. свн. pā˘r «тс.») | нововерхньонімецька |
| para | польська |
| protivъ «тс.» | праслов’янська |
| па́ра | російська |
| пȃр | сербохорватська |
| pā˘r | середньоверхньнімецька |
| pár | словацька |
| pár | словенська |
| про́ти | українська |
| pár | чеська |
інтерпретува́ти
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. interpretíeren «тлумачити», Interpretatión «тлумачення», фр. interpréter «перекладати, тлумачити, виконувати», interprétation, interprétateur, англ. interpret, interpretation походять від лат. interpretāri «тлумачити, пояснювати», interpretātio, -ōnis «пояснення», пов’язаних з іменником interpres, -tis «посередник, коментатор, тлумач», утвореним з прийменника inter «між, серед» і основи іменника pretium «ціна, вартість, плата», спорідненого з псл. ргоtіѵъ, укр. про́ти. п. przeciw;
р. интерпрети́ровать, бр. інтэрпрэтава́ць, п. вл. interpretować, ч. interpretovati, слц. interpretovať, болг. интерпрети́рам, м. интерпрети́ра, схв. интерпрети́рати, слн. interpretírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інтерпрета́тор
інтерпрета́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| interpret | англійська |
| інтэрпрэтава́ць | білоруська |
| интерпрети́рам | болгарська |
| interpretować | верхньолужицька |
| interpretāri «тлумачити, пояснювати» | латинська |
| interpretātio | латинська |
| -ōnis «пояснення» | латинська |
| -tis «посередник, коментатор, тлумач» | латинська |
| inter «між, серед» | латинська |
| pretium «ціна, вартість, плата» | латинська |
| interpres | латинська |
| интерпрети́ра | македонська |
| interpretíeren «тлумачити» | німецька |
| Interpretatión «тлумачення» | німецька |
| przeciw | польська |
| interpretować | польська |
| ргоtіѵъ | праслов’янська |
| интерпрети́рати | сербохорватська |
| interpretovať | словацька |
| interpretírati | словенська |
| про́ти | українська |
| interpréter «перекладати, тлумачити, виконувати» | французька |
| interprétation | французька |
| interprétateur | французька |
| interpretovati | чеська |
| интерпрети́ровать | ? |
прейскура́нт «офіційний довідник цін»
запозичення з німецької мови;
нім. Préiskurant (Preiscourant) є напівкалькою фр. prix courant «прейскурант», букв. «ціна поточна», яке складається з іменника prix «ціна», що зводиться, як і перший компонент у нім. Preiskurant, до лат. pretium «тс.», спорідненого з дінд. (a)-pratā «без плати (винагороди), даремно», ав. pǝrǝskā «ціна», лтс. pret «проти», pretinieks «супротивник», псл. proti «проти», укр. про́ти, і прикметника courant «поточний, біжучий»;
р. прейскура́нт, бр. прэйскура́нт, п. заст. prejskurant;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pǝrǝskā «ціна» | авестійська |
| прэйскура́нт | білоруська |
| (a)-pratā | давньоіндійська |
| pretium «тс.» | латинська |
| pret «проти» | латиська |
| pretinieks «супротивник» | латиська |
| Préiskurant | німецька |
| Preiskurant | німецька |
| proti «проти» | праслов’янська |
| прейскура́нт | російська |
| про́ти | українська |
| prix courant «прейскурант» | французька |
| prix «ціна» | французька |
| courant «поточний, біжучий» | французька |
проте́з «штучний орган»
запозичено з французької мови, очевидно, через посередництво російської й польської;
фр. prothèse «протез» являє собою видозміну гр. πρόσϑεσις «приставлення; додавання, приєднання», похідного від дієслова προστίϑημι «приставляю, прикладаю, додаю», утвореного за допомогою префікса προσ- із значенням додавання, спорідненого з псл. protivъ, укр. про́ти, від дієслова τίϑημι «ставлю, кладу», спорідненого з псл. děti, укр. (по)ді́ти;
р. проте́з, заст. проте́за, бр. пратэ́з, п. proteza, ч. слц. слн. protéza, болг. м. схв. проте́за;
Фонетичні та словотвірні варіанти
проте́за
«тс.»
протеза́рня
«фабрика, де виготовляють протези»
протези́ст
протезува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пратэ́з | білоруська |
| проте́за | болгарська |
| πρόσϑεσις «приставлення; додавання, приєднання» | грецька |
| προστίϑημι «приставляю, прикладаю, додаю» | грецька |
| τίϑημι «ставлю, кладу» | грецька |
| проте́за | македонська |
| proteza | польська |
| protivъ | праслов’янська |
| děti | праслов’янська |
| проте́з | російська |
| проте́за | сербохорватська |
| protéza | словацька |
| protéza | словенська |
| про́ти | українська |
| prothèse «протез» | французька |
| protéza | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України