ПРОТЕСТАЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
проте́ст
запозичення з латинської, пізніше з німецької мови;
нім. Protést «протест» походить від іт. protésto «прийняття скарги про неоплату; опротестування (векселя)», пов’язаного з дієсловом protestare «оголошувати привселюдно, свідчити; опротестовувати; заявляти; протестувати», яке зводиться до лат. prōtestārī «заявляти публічно, свідчити», утвореного за допомогою префікса prō- «уперед; для, на користь» від testārī «свідчити; урочисто твердити; доводити; заповідати»;
р. болг. проте́ст, бр. пратэ́ст, ст. протестовати (1598), протестъ (1711), п. ч. слц. вл. нл. protest, м. протест, схв. про̀тест, слн. protést;
Фонетичні та словотвірні варіанти
протеста́нт
протестанти́зм
(рел.)
протеста́нтство
(рел.)
протеста́ція
«протест»
протестува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пратэ́ст | білоруська |
| проте́ст | болгарська |
| protest | верхньолужицька |
| protésto «прийняття скарги про неоплату; опротестування (векселя)» | італійська |
| protestare «оголошувати привселюдно, свідчити; опротестовувати; заявляти; протестувати» | італійська |
| prōtestārī «заявляти публічно, свідчити» | латинська |
| testārī «свідчити; урочисто твердити; доводити; заповідати» | латинська |
| протест | македонська |
| protest | нижньолужицька |
| Protést «протест» | німецька |
| protest | польська |
| проте́ст | російська |
| про̀тест | сербохорватська |
| protest | словацька |
| protést | словенська |
| protest | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України