ПРОСТОРОВИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
просте́рти
псл. *prosterti, пов’язане чергуванням голосних із *storna «сторона» і утворене за допомогою префікса pro- від дієслова *sterti (не збереженого в слов’янських мовах), спорідненого з дінд. stṛṇāti (stṛṇōti, stárati) «сипле, кидає», ав. staraiti «сипле, стеле», лтс. stirinât «рухати, трясти», алб. shtrinj «розстеляю», гр. στόρνῡμι «стелю», στορέννῡμι, στρώννῡμι «тс.», лат. sterno «стелю, розстеляю», дірл. sernim «тс.», сірл. srath «берег, долина»;
р. простере́ть «простерти», др. простерти «тс.», п. rozpostrzeć «розпростерти», ч. prostříti «розстелити», слц. prestriet’ «постелити; накрити (стіл)», вл. přestrěć «розтягти, розстелити (скатертину); закинути (сітку)», нл. pšestrěś «розстелити, простягти», болг. простра́ «простру, простягну; розвішаю (білизну)», м. простре «розстеле; простягне, простре», схв. про̀-стре̄ти «простерти; розстелити; застелити», слн. prostréti «простерти», стсл. прострѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прістерти
простира́ти
про́сті́р
прості́рний
«просторий»
простірня́
«просторе місце»
просто́р
«простір»
просто́ра
«простір, просторінь»
просто́рий
просто́рина
«тс.»
просто́рити
«простирати»
просто́рище
«царина, простір»
про́сторінь
просторі́шати
просто́рний
просторо́вий
просторо́нище
«просторінь»
просторо́нний
«тс.»
просторо́нство
«царина, галузь»
про́сторонь
«просторінь»
розпросто́р
розпросто́рити
«розтягти, розкидати, розповсюдити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| staraiti «сипле, стеле» | авестійська |
| shtrinj «розстеляю» | албанська |
| простра́ «простру, простягну; розвішаю (білизну)» | болгарська |
| přestrěć «розтягти, розстелити (скатертину); закинути (сітку)» | верхньолужицька |
| στόρνῡμι «стелю» | грецька |
| στορέννῡμι | грецька |
| στρώννῡμι «тс.» | грецька |
| stṛṇāti «сипле, кидає» (stṛṇōti, stárati) | давньоіндійська |
| sernim «тс.» | давньоірландська |
| простерти «тс.» | давньоруська |
| sterno «стелю, розстеляю» | латинська |
| stirinât «рухати, трясти» | латиська |
| простре «розстеле; простягне, простре» | македонська |
| pšestrěś «розстелити, простягти» | нижньолужицька |
| rozpostrzeć «розпростерти» | польська |
| *prosterti | праслов’янська |
| *storna «сторона» | праслов’янська |
| *sterti | праслов’янська |
| простере́ть «простерти» | російська |
| про̀стре̄ти «простерти; розстелити; застелити» | сербохорватська |
| srath «берег, долина» | середньоірландська |
| prestriet' «постелити; накрити (стіл)» | словацька |
| prostréti «простерти» | словенська |
| прострѣти «тс.» | старослов’янська |
| prostříti «розстелити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України