ПРОСТЕРТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *prosterti, пов’язане чергуванням голосних із *storna «сторона» і утворене за допомогою префікса pro- від дієслова *sterti (не збереженого в слов’янських мовах), спорідненого з дінд. stṛṇāti (stṛṇōti, stárati) «сипле, кидає», ав. staraiti «сипле, стеле», лтс. stirinât «рухати, трясти», алб. shtrinj «розстеляю», гр. στόρνῡμι «стелю», στορέννῡμι, στρώννῡμι «тс.», лат. sterno «стелю, розстеляю», дірл. sernim «тс.», сірл. srath «берег, долина»;

р. простере́ть «простерти», др. простерти «тс.», п. rozpostrzeć «розпростерти», ч. prostříti «розстелити», слц. prestriet’ «постелити; накрити (стіл)», вл. přestrěć «розтягти, розстелити (скатертину); закинути (сітку)», нл. pšestrěś «розстелити, простягти», болг. простра́ «простру, простягну; розвішаю (білизну)», м. простре «розстеле; простягне, простре», схв. про̀-стре̄ти «простерти; розстелити; застелити», слн. prostréti «простерти», стсл. прострѣти «тс.»;

запозичення з французької мови;

фр. estrade (1674) «підвищення, кін, поміст» походить від запозиченого ісп. estrado «тс.», яке продовжує лат. strātum «поміст, підлога; брук; ковдра, постіль; в’ючне сідло; попона» (букв. «(те, що) простелене, простерте»), пов’язане з дієсловом sterno «стелю, простираю; покриваю», спорідненим з псл. *sterti, укр. просте́рти;

фр. estrade виводиться також від пров. estrada «вулиця», яке походить від нар.-лат. strata «тс.», пов’язаного з лат. strātum (Gamillscheg 396);

значення «музичнодраматичне мистецтво, пов’язане з виконанням невеликих творів» у слова естра́да в українську мову запозичено з російської, де воно вперше виникло;

р. бр. эстра́да, п. вл. estrada, ч. слц. слн. estráda, болг. схв. естра́да;

лит. stìrta «стіг сіна», лтс. stir̃ta «оборіг», stirpa «тс.» споріднені з лат. sterno «стелю, розстилаю», псл. *prosterti, *storna, укр. просте́рти, про́стір, сторона́;

запозичення з балтійських мов;

р. скирд, скирда́, ст. скирдъ, бр. сці́рта, [скірда́, скі́рта], п. sterta «скирта»;

очевидно, давнє запозичення з литовської мови;

лит. stìrta «скирта; огорожа», як і лтс. stir̃ta «дахоподібна сушильня для ярового хліба у полі», пов’язане з лтс. stirpa «тс.»;

можливо, споріднене з лат. strātus, дієприкм. мин. ч. від sterno «розстеляю, розсипаю», гр. στρωτός «розстелений», стсл. (про)стьртъ «тс.», псл. *(pro)sterti, укр. [просте́рти];

р. [сти́рта] «скирта», бр. сці́рта, [сцірт], ст. стирта, стырта, стыръто (1450), п. sterta, [styrta, storta, scerta], ст. styrta (1547) «тс.»;

псл. strěxa, очевидно, з давнішого *stroi̯sa (можливо, *stroigsa), пов’язаного з strojь «порядок, розпорядок, стрій»;

у такому разі споріднене з лит. strajá «солома, підстилка», strejá «тс.», stríegti «крити соломою», striẽgti «тс.»;

недостатньо обґрунтованими є пов’язання з іє. *ster-/strē- «розстилати, розширювати; розсипа-ти», представленим у псл. *-sterti, укр. просте́рти (Горяев 351; Ильинский ИОРЯС 20/3, 73–74; Machek LF 68, 99; Koštial AfSlPh 37, 397), реконструкція псл. *stersā (Младенов 614; Schrader Reallexikon I 179–180), виведення від іє. *krēdsā (Oštir AfSlPh 36, 441), як і зближення з р. страх або стра́жа (Mikkola IF 6, 351);

р. стреха́ «стріха», бр. страха́ «дах; стріха», [стрэх, стрэ́ха, стрых, стріха́], др. стрѣха, п. strzecha «тс.», ч. střecha «дах», слц. strecha, вл. třěcha, нл. stśěcha, [strěcha, tśěcha] «тс.», болг. стря́ха (стреха́) «стріха, дах», м. стреа «стріха», схв. стре̏ха «тс.», слн. stréha «дах», стсл. стрѣха «тс.»;

очевидно, запозичення з німецької мови;

н. Substrát, як і фр. substrat(um), англ. substratum, походить від слат. substrātum «підстилка», пов’язаного з лат. substernere «поширювати, простирати; підстеляти», утвореним за допомогою префікса sub- «під-» від дієслова sternere «стелити, простирати; покривати», спорідненого з псл. *sterti, укр. просте́рти, сторона́;

р. бр. болг. субстра́т, п. substrat, ч. слц. слн. substrát, м. супстра́т, схв. су̀пстрат;

пізньолат. prōstrātiō «повалення; засмучення» є похідним від лат. prōsterno «валю, зрубую; руйную; засмучую», утвореного за допомогою префікса prō˘- «перед-, уперед» від sterno «розстеляю; сиплю; валю; засмучую», спорідненого з псл. *prosterti, укр. просте́рти;

запозичення з пізньолатинської мови;

р. болг. простра́ция, бр. прастра́цыя, п. prostracja, ч. prostrace, слц. prostrácia;

запозичене з італійської мови, очевидно, за німецьким та французьким посередництвом;

(н. Store «штора», фр. store «тс.»);

іт. [stora] (літ. stuora) «циновка, мата» продовжує лат. storea «рогожа, циновка, мата», яке пов’язується з лат. sterno «стелю, простеляю», спорідненим із псл. *prosterti «простерти, прослати», укр. просте́рти;

р. што́ра, (заст.) сто́ра, бр. што́ра, п. stora, заст. sztora, ч. слц. stóra, болг. що́ра, слн. štórja «рогожа; рядно»;