ПРОСТЕРТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
просте́рти
псл. *prosterti, пов’язане чергуванням голосних із *storna «сторона» і утворене за допомогою префікса pro- від дієслова *sterti (не збереженого в слов’янських мовах), спорідненого з дінд. stṛṇāti (stṛṇōti, stárati) «сипле, кидає», ав. staraiti «сипле, стеле», лтс. stirinât «рухати, трясти», алб. shtrinj «розстеляю», гр. στόρνῡμι «стелю», στορέννῡμι, στρώννῡμι «тс.», лат. sterno «стелю, розстеляю», дірл. sernim «тс.», сірл. srath «берег, долина»;
р. простере́ть «простерти», др. простерти «тс.», п. rozpostrzeć «розпростерти», ч. prostříti «розстелити», слц. prestriet’ «постелити; накрити (стіл)», вл. přestrěć «розтягти, розстелити (скатертину); закинути (сітку)», нл. pšestrěś «розстелити, простягти», болг. простра́ «простру, простягну; розвішаю (білизну)», м. простре «розстеле; простягне, простре», схв. про̀-стре̄ти «простерти; розстелити; застелити», слн. prostréti «простерти», стсл. прострѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прістерти
простира́ти
про́сті́р
прості́рний
«просторий»
простірня́
«просторе місце»
просто́р
«простір»
просто́ра
«простір, просторінь»
просто́рий
просто́рина
«тс.»
просто́рити
«простирати»
просто́рище
«царина, простір»
про́сторінь
просторі́шати
просто́рний
просторо́вий
просторо́нище
«просторінь»
просторо́нний
«тс.»
просторо́нство
«царина, галузь»
про́сторонь
«просторінь»
розпросто́р
розпросто́рити
«розтягти, розкидати, розповсюдити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
staraiti «сипле, стеле» | авестійська |
shtrinj «розстеляю» | албанська |
простра́ «простру, простягну; розвішаю (білизну)» | болгарська |
přestrěć «розтягти, розстелити (скатертину); закинути (сітку)» | верхньолужицька |
στόρνῡμι «стелю» | грецька |
στορέννῡμι | грецька |
στρώννῡμι «тс.» | грецька |
stṛṇāti «сипле, кидає» (stṛṇōti, stárati) | давньоіндійська |
sernim «тс.» | давньоірландська |
простерти «тс.» | давньоруська |
sterno «стелю, розстеляю» | латинська |
stirinât «рухати, трясти» | латиська |
простре «розстеле; простягне, простре» | македонська |
pšestrěś «розстелити, простягти» | нижньолужицька |
rozpostrzeć «розпростерти» | польська |
*prosterti | праслов’янська |
*storna «сторона» | праслов’янська |
*sterti | праслов’янська |
простере́ть «простерти» | російська |
про̀стре̄ти «простерти; розстелити; застелити» | сербохорватська |
srath «берег, долина» | середньоірландська |
prestriet' «постелити; накрити (стіл)» | словацька |
prostréti «простерти» | словенська |
прострѣти «тс.» | старослов’янська |
prostříti «розстелити» | чеська |
естра́да
запозичення з французької мови;
фр. estrade (1674) «підвищення, кін, поміст» походить від запозиченого ісп. estrado «тс.», яке продовжує лат. strātum «поміст, підлога; брук; ковдра, постіль; в’ючне сідло; попона» (букв. «(те, що) простелене, простерте»), пов’язане з дієсловом sterno «стелю, простираю; покриваю», спорідненим з псл. *sterti, укр. просте́рти;
фр. estrade виводиться також від пров. estrada «вулиця», яке походить від нар.-лат. strata «тс.», пов’язаного з лат. strātum (Gamillscheg 396);
значення «музичнодраматичне мистецтво, пов’язане з виконанням невеликих творів» у слова естра́да в українську мову запозичено з російської, де воно вперше виникло;
р. бр. эстра́да, п. вл. estrada, ч. слц. слн. estráda, болг. схв. естра́да;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
эстра́да | білоруська |
естра́да | болгарська |
estrada | верхньолужицька |
estrado «тс.» | іспанська |
strātum «поміст, підлога; брук; ковдра, постіль; в’ючне сідло; попона» (букв. «(те, що) | латинська |
strātum | латинська |
strata «тс.» | народнолатинська |
estrada | польська |
*sterti | праслов’янська |
estrada «вулиця» | провансальська |
эстра́да | російська |
естра́да | сербохорватська |
estráda | словацька |
estráda | словенська |
просте́рти | українська |
estrade «підвищення, кін, поміст» (1674) | французька |
estrade | французька |
estráda | чеська |
sterno «стелю, простираю; покриваю» | ? |
естра́да | ? |
ски́рта
лит. stìrta «стіг сіна», лтс. stir̃ta «оборіг», stirpa «тс.» споріднені з лат. sterno «стелю, розстилаю», псл. *prosterti, *storna, укр. просте́рти, про́стір, сторона́;
запозичення з балтійських мов;
р. скирд, скирда́, ст. скирдъ, бр. сці́рта, [скірда́, скі́рта], п. sterta «скирта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оски́рдок
«невелика скирта»
при́стирток
«тс.»
ски́рда
скирдаджі́й
«відповідальний при укладанні скирти»
скирда́р
скирта́р
«тс.»
ски́ртище
«підстилка під скиртою»
скиртува́льний
скиртува́льник
скиртува́ти
сти́рса
стирта
(1347--1349)
сти́рта
сти́ртник
«скиртувальник»
стырта
(1444)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сці́рта | білоруська |
скірда́ | білоруська |
скі́рта | білоруська |
sterno «стелю, розстилаю» | латинська |
stir̃ta «оборіг» | латиська |
stirpa «тс.» | латиська |
stìrta «стіг сіна» | литовська |
sterta «скирта» | польська |
*prosterti | праслов’янська |
*storna | праслов’янська |
скирд | російська |
скирда́ | російська |
скирдъ | російська |
просте́рти | українська |
про́стір | українська |
сторона́ | українська |
сти́рта «скирта, ожеред»
очевидно, давнє запозичення з литовської мови;
лит. stìrta «скирта; огорожа», як і лтс. stir̃ta «дахоподібна сушильня для ярового хліба у полі», пов’язане з лтс. stirpa «тс.»;
можливо, споріднене з лат. strātus, дієприкм. мин. ч. від sterno «розстеляю, розсипаю», гр. στρωτός «розстелений», стсл. (про)стьртъ «тс.», псл. *(pro)sterti, укр. [просте́рти];
р. [сти́рта] «скирта», бр. сці́рта, [сцірт], ст. стирта, стырта, стыръто (1450), п. sterta, [styrta, storta, scerta], ст. styrta (1547) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сти́рса
стирта
сти́ртник
«скиртувальник»
сти́рца
«тс.»
стиръта
(1347--1349)
стырта
стыръта
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сці́рта | білоруська |
сцірт | білоруська |
стирта | білоруська |
стырта | білоруська |
стыръто (1450) | білоруська |
στρωτός «розстелений» | грецька |
strātus | латинська |
sterno «розстеляю, розсипаю» | латинська |
stir̃ta «дахоподібна сушильня для ярового хліба у полі» | латиська |
stirpa «тс.» | латиська |
stìrta «скирта; огорожа» | литовська |
sterta | польська |
styrta | польська |
storta | польська |
scerta | польська |
styrta «тс.» (1547) | польська |
*(pro)sterti | праслов’янська |
сти́рта «скирта» | російська |
(про)стьртъ | старослов’янська |
просте́рти | українська |
від sterno «розстеляю, розсипаю» | чеська |
стрі́ха́ «нижній край солом’яної покрівлі; покрівля будівлі, переважно солом’яна»
псл. strěxa, очевидно, з давнішого *stroi̯sa (можливо, *stroigsa), пов’язаного з strojь «порядок, розпорядок, стрій»;
у такому разі споріднене з лит. strajá «солома, підстилка», strejá «тс.», stríegti «крити соломою», striẽgti «тс.»;
недостатньо обґрунтованими є пов’язання з іє. *ster-/strē- «розстилати, розширювати; розсипа-ти», представленим у псл. *-sterti, укр. просте́рти (Горяев 351; Ильинский ИОРЯС 20/3, 73–74; Machek LF 68, 99; Koštial AfSlPh 37, 397), реконструкція псл. *stersā (Младенов 614; Schrader Reallexikon I 179–180), виведення від іє. *krēdsā (Oštir AfSlPh 36, 441), як і зближення з р. страх або стра́жа (Mikkola IF 6, 351);
р. стреха́ «стріха», бр. страха́ «дах; стріха», [стрэх, стрэ́ха, стрых, стріха́], др. стрѣха, п. strzecha «тс.», ч. střecha «дах», слц. strecha, вл. třěcha, нл. stśěcha, [strěcha, tśěcha] «тс.», болг. стря́ха (стреха́) «стріха, дах», м. стреа «стріха», схв. стре̏ха «тс.», слн. stréha «дах», стсл. стрѣха «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
застрі́шина
«покрівля над тином»
остри́жник
«складова частина остова даху»
о́стріх
«огорожа з переплетених гілок»
острі́ха
«стріха»
острі́шник
«колода з кілочками для утримання соломи на даху»
острі́шниця
«стріха»
острі́шок
острішшя
«тс.»
підострі́шина
«довга балка в покрівлі»
підстріха
«місце під стріхою»
підстрі́шок
підстрі́шшя
«тс.»
стрих
«горище»
стриха́
«стріха»
стріх
«тс.»
стрі́хавий
«скуйовджений; шерехатий»
стріха́стий
«з великою, широкою стріхою»
стріха́тий
«тс.; [скуйовджений Нед]»
стріха́ч
«покрівельник; сніпок для покрівлі»
стря́ха
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
страха́ «дах; стріха» | білоруська |
стрэх | білоруська |
стрэ́ха | білоруська |
стрых | білоруська |
стріха́ | білоруська |
стря́ха «стріха, дах» (стреха́) | болгарська |
стреха́ | болгарська |
třěcha | верхньолужицька |
стрѣха | давньоруська |
*ster-/strē- «розстилати, розширювати; розсипа-ти» | індоєвропейська |
*krēdsā | індоєвропейська |
strajà «солома, підстилка» | литовська |
strejà «тс.» | литовська |
stríegti «крити соломою» | литовська |
striẽgti «тс.» | литовська |
стреа «стріха» | македонська |
stśěcha | нижньолужицька |
strěcha «тс.» | нижньолужицька |
tśěcha «тс.» | нижньолужицька |
strzecha «тс.» | польська |
strěxa | праслов’янська |
*stroi̯sa (можливо, *stroigsa) | праслов’янська |
strojь «порядок, розпорядок, стрій» | праслов’янська |
*stroigsa | праслов’янська |
*-sterti | праслов’янська |
*stersā | праслов’янська |
страх | російська |
стра́жа | російська |
стреха́ «стріха» | російська |
стре̏ха «тс.» | сербохорватська |
strecha | словацька |
stréha «дах» | словенська |
стрѣха «тс.» | старослов’янська |
просте́рти | українська |
střecha «дах» | чеська |
субстра́т «загальна основа різноманітних явищ; живильна речовина для мікроорганізмів; факти і явища в мові, запозичені з іншої мови, що була раніше на цій території»
очевидно, запозичення з німецької мови;
н. Substrát, як і фр. substrat(um), англ. substratum, походить від слат. substrātum «підстилка», пов’язаного з лат. substernere «поширювати, простирати; підстеляти», утвореним за допомогою префікса sub- «під-» від дієслова sternere «стелити, простирати; покривати», спорідненого з псл. *sterti, укр. просте́рти, сторона́;
р. бр. болг. субстра́т, п. substrat, ч. слц. слн. substrát, м. супстра́т, схв. су̀пстрат;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
substratum | англійська |
субстра́т | білоруська |
субстра́т | болгарська |
substernere «поширювати, простирати; підстеляти» | латинська |
супстра́т | македонська |
Substrát | німецька |
substrat | польська |
*sterti | праслов’янська |
субстра́т | російська |
су̀пстрат | сербохорватська |
substrātum «підстилка» | середньолатинська |
substrát | словацька |
substrát | словенська |
просте́рти | українська |
substrat(um) | французька |
substrát | чеська |
sub- «під-» | ? |
sternere «стелити, простирати; покривати» | ? |
сторона́ | ? |
простра́ція «стан надзвичайної фізичної і нервово-психічної кволості»
пізньолат. prōstrātiō «повалення; засмучення» є похідним від лат. prōsterno «валю, зрубую; руйную; засмучую», утвореного за допомогою префікса prō˘- «перед-, уперед» від sterno «розстеляю; сиплю; валю; засмучую», спорідненого з псл. *prosterti, укр. просте́рти;
запозичення з пізньолатинської мови;
р. болг. простра́ция, бр. прастра́цыя, п. prostracja, ч. prostrace, слц. prostrácia;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прастра́цыя | білоруська |
простра́ция | болгарська |
prōsterno «валю, зрубую; руйную; засмучую» | латинська |
sterno «розстеляю; сиплю; валю; засмучую» | латинська |
prōstrātiō «повалення; засмучення» | пізньолатинська |
prostracja | польська |
*prosterti | праслов’янська |
простра́ция | російська |
prostrácia | словацька |
просте́рти | українська |
prostrace | чеська |
што́ра
запозичене з італійської мови, очевидно, за німецьким та французьким посередництвом;
(н. Store «штора», фр. store «тс.»);
іт. [stora] (літ. stuora) «циновка, мата» продовжує лат. storea «рогожа, циновка, мата», яке пов’язується з лат. sterno «стелю, простеляю», спорідненим із псл. *prosterti «простерти, прослати», укр. просте́рти;
р. што́ра, (заст.) сто́ра, бр. што́ра, п. stora, заст. sztora, ч. слц. stóra, болг. що́ра, слн. štórja «рогожа; рядно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зашто́рити
сто́ра
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
што́ра | білоруська |
що́ра | болгарська |
stora «циновка, мата» (літ. stuora) | італійська |
stuora | італійська |
storea «рогожа, циновка, мата» | латинська |
sterno «стелю, простеляю» | латинська |
Store «штора»«тс.» | німецька |
stora | польська |
sztora (заст.) | польська |
*prosterti «простерти, прослати» | праслов’янська |
што́ра (заст.) | російська |
сто́ра | російська |
stóra | словацька |
štrja «рогожа; рядно» | словенська |
просте́рти | українська |
store | французька |
stóra | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України