ПРОСТЕНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
про́стень «нитка на веретені Г; починок (пряжі) Нед; канат Куз»
очевидно, псл. (сх.) *prostьnь, утворене від прикметника prostъ «простий»;
мотивація назви не зовсім ясна;
р. [про́стень] «починок, веретено з пряжею; веретено з навоєм трьох починків пряжі; веретено з навоєм пряжі у дві нитки для зсукування», бр. [прасце́нь] «починок, нитки на веретені з трьох веретен», [про́сцінь] «кілька звитих і зв’язаних разом нитками веретен із пряжею на одному довгому веретені»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про́стрінь
«нитка на веретені Г; починок (пряжі) Нед»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прасце́нь «починок, нитки на веретені з трьох веретен» | білоруська |
| про́сцінь «кілька звитих і зв’язаних разом нитками веретен із пряжею на одному довгому веретені» | білоруська |
| prostъ «простий» | праслов’янська |
| про́стень «починок, веретено з пряжею; веретено з навоєм трьох починків пряжі; веретено з навоєм пряжі у дві нитки для зсукування» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України