ПРОПУКЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
пу́кати «тріскатися»
псл. pǫkati, pǫk(nǫ)ti «тріскатися», очевидно, звуконаслідувального походження, паралельне до *poukati «стукати, тріскати»;
пов’язується також (Machek ESJČ 498; Holub–Lyer 404) з псл. puxnǫti «пухнути», нвн. bauchen «обдимати, здувати»;
р. [пу́кать(ся)], бр. пу́кацца «лопатися», п. pękać «тс.; розпукуватися (про бруньки)», ч. pukat, слц. pukat’ «тс.», болг. пу́кам «переповнююсь; багато їм; умираю», м. пука «лопається», схв. пу̏ћи «розкритися; раптово з’явитися», цсл. пѫкнѫти «лопнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запу́куватися
«згортатися»
(про квіти)
на́пук
«брунька»
на́пука
«тс.»
пропука́ти
«тріскатися, лопатися, розпускатися»
пропу́клина
«тріщина, щілина»
пропу́чати
«розпорювати, розколупувати»
пропу́чити
«проколоти (нарив)»
пропу́чувати
«тс.»
пука́
«брунька»
пу́калка
«бутон, чашолистик деяких рослин Ме; (бот.) незгода рутичка, Isopyrum thalictroides L. Маk»
пу́кти
«тс.»
ро́зпук
«лопання Нед; брунька Ник»
розпука́ти
«розпукатися»
розпука́тися
«розпускатися, лопатися (про бруньки); [тріскатися] Нед»
розпу́клина
«розколина, ущелина, тріщина на землі»
розпу́кнути
розпу́ковка
«квітка, яка розпускається, бутон»
розпу́кувати
розпу́чина
«тріщина, щілина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́кацца «лопатися» | білоруська |
| пу́кам «переповнююсь; багато їм; умираю» | болгарська |
| пука «лопається» | македонська |
| bauchen «обдимати, здувати» | нововерхньонімецька |
| pękać «тс.; розпукуватися (про бруньки)» | польська |
| pǫkati | праслов’янська |
| pǫk(nǫ)ti «тріскатися» | праслов’янська |
| *poukati «стукати, тріскати» | праслов’янська |
| puxnǫti «пухнути» | праслов’янська |
| пу́кать(ся) | російська |
| пу̏ћи «розкритися; раптово з’явитися» | сербохорватська |
| pukat' «тс.» | словацька |
| пѫкнѫти «лопнути» | церковнослов’янська |
| pukat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України