ПРОНИКНА — ЕТИМОЛОГІЯ
проника́ти
псл. pronikati, proniknǫti «проникати, проникнути», утворене за допомогою префікса pro- «про, через» від *nikati, niknǫti «схилятися додолу, опускатися; з’являтися»;
р. проника́ть «проникати», бр. праніка́ць, п. przenikać, ч. pronikati, слц. prenikat’ «тс.», болг. прони́квам «проникаю», м. проникне «почне проростати; проникне; охопить», схв. про̀никнути «почати проростати; проникнути, охопити», слн. proníkniti «проникнути», цсл. проникнѫти «побачити здаля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непроника́вий
«непроникний»
про́ник
«по́ра; дірочка»
прони́кли́вий
проникни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праніка́ць | білоруська |
| прони́квам «проникаю» | болгарська |
| проникне «почне проростати; проникне; охопить» | македонська |
| przenikać | польська |
| pronikati | праслов’янська |
| proniknǫti «проникати, проникнути» | праслов’янська |
| *nikati | праслов’янська |
| niknǫti «схилятися додолу, опускатися; з’являтися» | праслов’янська |
| проника́ть «проникати» | російська |
| про̀никнути «почати проростати; проникнути, охопити» | сербохорватська |
| prenikat' «тс.» | словацька |
| proníkniti «проникнути» | словенська |
| проникнѫти «побачити здаля» | церковнослов’янська |
| pronikati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України