ПРОМЕНИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

про́мінь «смуга світла; [рукав річки]»

запозичення з польської мови;
п. promień «промінь; смуга; пасмо; спиця (колеса); рукав річки» відповідає укр. [по́ромінь] «промінь»;
бр. праме́нь «промінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

випромі́нювати
опромі́нний «оточений промінням»
опромі́нювати
промене́вий
промени́стий
промени́тися
промені́ти(ся)
промень «промінь (1621); струмінь (води, крові) (1656)»
променюва́льний
променюва́ння
променяки́ «підклас одноклітинних тварин класу сардових, Radiolaria» (зоол.)
променя́стий
проміни́стий
проміни́тися
промі́нний
промі́нниця «райдужна оболонка (ока)»
промі́ння
промінюва́ти «променіти»
проміня́стий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
праме́нь «промінь» білоруська
promień «промінь; смуга; пасмо; спиця (колеса); рукав річки» польська
по́ромінь «промінь» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України