ПРОМЕЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
між (прийменник)
псл. *medji, *medjū, місц. в. одн. і дв. іменника *medja «межа»;
р. меж, между, бр. між, др. межю, межу, п. między, [mezy], ч. mezi, слц. medzi, вл. mjez, miezy, нл. mjaz, mjazy, болг. между́, м. меѓу, схв. [мед], мèђу, слн. mèj, стсл. мεждоу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Г
з-по́між
зме́дже
«з-поміж»
змеж
зме́жи
зміж
«тс.»
ме́джи
ме́джо
«тс.»
меж
ме́же
ме́жи́
по́меж
«серед, між»
поме́же
поме́жи́ «тс.»
помі́ж
«серед, між; [повз]»
по́між
«біля, коло; підряд, цілком»
проме́ж
проме́жи
про́мі́ж
промі́ждо
«проміж»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| між | білоруська |
| между́ | болгарська |
| mjez | верхньолужицька |
| miezy | верхньолужицька |
| межю | давньоруська |
| меѓу | македонська |
| mjaz | нижньолужицька |
| mjazy | нижньолужицька |
| między | польська |
| *medji | праслов’янська |
| меж | російська |
| мед | сербохорватська |
| medzi | словацька |
| mèj | словенська |
| мεждоу | старослов’янська |
| между | українська |
| межу | українська |
| mezy | українська |
| мèђу | українська |
| mezi | чеська |
| *medjū | ? |
| і | ? |
| і | ? |
| і | ? |
| *medja «межа» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України