ПРОЛЕТАР — ЕТИМОЛОГІЯ
пролета́р
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Proletárier, фр. prolétaire, англ. proletary, proletarian походять від лат. prōlētārius «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей», похідного від prōlēs «нащадок, дитина; рід, нащадки», утвореного за допомогою префікса pro- «уперед» від дієслова alo «годую, утримую; виховую»;
р. болг. пролета́рий, бр. пралета́рый, п. proletariusz, ч. proletář, слц. proletár, вл. proletar, м. пролете́р, схв. пролѐте̄р, слн. proletárec;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пролетариза́ція
пролетаризува́ти
пролетаріа́т
пролета́рій
пролета́рія
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| proletary | англійська |
| proletarian | англійська |
| пралета́рый | білоруська |
| пролета́рий | болгарська |
| proletar | верхньолужицька |
| prōlētārius «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей» | латинська |
| prōlēs «нащадок, дитина; рід, нащадки» | латинська |
| alo «годую, утримую; виховую» | латинська |
| пролете́р | македонська |
| Proletárier | німецька |
| proletariusz | польська |
| пролета́рий | російська |
| пролѐте̄р | сербохорватська |
| proletár | словацька |
| proletárec | словенська |
| prolétaire | французька |
| proletář | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України