ПРОЗЯБАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідне від зяб;

первісно означало «повільно проростати, затримуватись у рості від холоду»;

р. прозяба́ть «животіти»;

запозичення з церковнослов’янської мови;

стсл. прозѧбати «виростати, пускати паростки, пагони», прозѧбнѫти утворено за допомогою префікса про- «про-» від дієслова зѧбнѫти «виростати, пускати паростки, пагони», спорідненого з укр. зяб;

р. прозяба́ть «виростати, проростати», др. прозябати «тс.; розвиватися»;