ПРОЗЯБАЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
прозяба́ти «рости СУМ; проростати Нед»
запозичення з церковнослов’янської мови;
стсл. прозѧбати «виростати, пускати паростки, пагони», прозѧбнѫти утворено за допомогою префікса про- «про-» від дієслова зѧбнѫти «виростати, пускати паростки, пагони», спорідненого з укр. зяб;
р. прозяба́ть «виростати, проростати», др. прозябати «тс.; розвиватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прозябе́ць
«сім’ядоля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прозябати «тс.; розвиватися» | давньоруська |
| прозяба́ть «виростати, проростати» | російська |
| прозѧбати «виростати, пускати паростки, пагони» | старослов’янська |
| зѧбнѫти «виростати, пускати паростки, пагони» | старослов’янська |
| прозѧбнѫти | старослов’янська |
| зяб | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України