ПРОЖОГ — ЕТИМОЛОГІЯ
про́жо́гом «стрімголов, дуже швидко, миттю СУМ, О; зараз же, відразу СУМ; [усе разом, гуртом Нед]»
очевидно, пов’язане з дієсловом [прожига́ти, прожечи́] «пропалювати, пропалити»;
щодо семантики пор. р. [жигону́ть] «чкурнути, швидко побігти», [прожёга] «улізлива, спритна людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прожо́г
«навальність, велика швидкість»
прожо́га
«прожогом, стрімголов»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жигону́ть «чкурнути, швидко побігти» | російська |
| прожёга «улізлива, спритна людина» | російська |
| прожига́ти «пропалювати, пропалити» | українська |
| прожечи́ «пропалювати, пропалити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України