ПРОГРЕСУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

прогре́с

запозичення з німецької або французької мови;
нім. Progréβ, фр. progrès походять від лат. prōgressus «рух уперед, просування; хід, розвиток», пов’язаного з дієсловом prōgredior «виступаю, виходжу, йду вперед, просуваюся», утвореним за допомогою префікса pro- «уперед» від gradior «ступаю, йду», пов’язаного з gradus «крок; ступінь»;
р. прогре́сс, бр. прагрэ́с, п. слц. вл. progres, ч. progrese, болг. прогре́с, м. прогрес, схв. про̀грес, слн. progrés;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прогреси́вка
прогреси́вний
прогреси́зм
прогреси́ст
прогре́сія
прогресува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прагрэ́с білоруська
прогре́с болгарська
progres верхньолужицька
prōgressus «рух уперед, просування; хід, розвиток» латинська
prōgredior «виступаю, виходжу, йду вперед, просуваюся» латинська
gradior «ступаю, йду» латинська
gradus «крок; ступінь» латинська
прогрес македонська
Progréβ німецька
progres польська
прогре́сс російська
про̀грес сербохорватська
progres словацька
progrés словенська
progrès французька
progrese чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України