ПРОВОКАЦИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

провока́ція

через польське і німецьке посередництво (н. Provokatión) запозичено з латинської мови;
лат. prōvocātiō «виклик; апеляція» є похідним від дієслова prōvoco «викликаю, кидаю виклик; підбурюю; апелюю», утвореного за допомогою префікса pro- «уперед; для, на користь; замість» від дієслова voco «кличу, зву»;
р. болг. провока́ция, бр. правака́цыя, п. prowokacja, ч. provokace, слц. provokácia, вл. нл. prowokacija, м. схв. провока́циjа, слн. provokácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

провока́тор
провокаці́йний
провокува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
правака́цыя білоруська
провока́ция болгарська
prowokacija верхньолужицька
prōvocātiō «виклик; апеляція» латинська
prōvoco «викликаю, кидаю виклик; підбурюю; апелюю» латинська
voco «кличу, зву» латинська
провока́циjа македонська
prowokacija нижньолужицька
Provokatión німецька
Provokatión німецька
prowokacja польська
провока́ция російська
провока́циjа сербохорватська
provokácia словацька
provokácija словенська
provokace чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України