ПРОВИННИК — ЕТИМОЛОГІЯ
вина́
псл. vina;
споріднене з лит. vaina «помилка», лтс. vaĩna «провина», atvainôt «вибачити», прус. etwinūt «тс.; виправдати»;
іє. *uei- «переслідувати, наступати»;
далі пов’язується з воюва́ти, війна́ (щодо значення пор. р. повинова́ться «підкорятися»);
р. болг. вина́, бр. віна́, др. вина, п. вл. нл. wina, ч. слц. vina, м. вина;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́нен
вини́ти
ви́нне
«борг»
ви́нний
ви́нник
ви́нниця
«провинниця»
винова́те
«борг»
винова́тель
«обвинувач»
винова́цтво
«винність»
вино́вщик
«винуватець»
винува́тець
винува́ти
винува́тий
винува́тити
винува́ч
забезви́нно
забезневи́нно
зави́на
завини́на
звинува́чувати
звиня́ти
ізви́на
«вибачення»
ізвини́ти
ізвиня́ти
неви́нничати
обви́на
«обвинувачення»
обви́нник
обвинува́льний
обвинува́ч
обвинува́чувати
обезневиня́ти
повини́тися
пови́нний
пови́нність
повинува́тися
прови́на
прови́нен
прови́нений
прови́нний
прови́нник
прови́нність
провинува́титися
«провинитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| віна́ | білоруська |
| вина́ | болгарська |
| wina | верхньолужицька |
| вина | давньоруська |
| *uei- «переслідувати, наступати» | індоєвропейська |
| vaĩna «провина» | латиська |
| vaina «помилка» | литовська |
| вина | македонська |
| wina | нижньолужицька |
| wina | польська |
| vina | праслов’янська |
| etwinūt «тс.; виправдати» | прусська |
| вина́ | російська |
| vina | словацька |
| vina | чеська |
| atvainôt «вибачити» | ? |
| воюва́ти | ? |
| війна́ (щодо значення пор. р. повинова́ться «підкорятися») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України