ПРОБКОВІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
про́бка «корок»
запозичення з російської мови;
р. про́бка походить, очевидно, з нижньонімецької або голландської мови;
нн. propke «пробка», prop(pe) (звідки гол. prop) «тс.», виникло, мабуть, як результат контамінації звуконаслідувального нн. prumpsen «набивати» і нн. stoppen «затикати» при можливому впливі з боку нн. proppen «(бот.) прищеплювати»;
р. про́бка «корок», ст. проб «затичка, що закриває отвір гармати», бр. про́бка «корок», п. [propek, propa], нл. prop «тс.», слн. probkovína «кора пробкового дуба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пробкові́ти
(бот.)
про́бочник
«штопор»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| про́бка «корок» | білоруська |
| prop | голландська |
| prop «тс.» | нижньолужицька |
| propke «пробка» | нижньонімецька |
| prop(pe) «тс.» | нижньонімецька |
| prumpsen «набивати» | нижньонімецька |
| stoppen «затикати» | нижньонімецька |
| proppen «(бот.) прищеплювати» | нижньонімецька |
| propek | польська |
| propa | польська |
| про́бка | російська |
| про́бка «корок» | російська |
| probkovína «кора пробкового дуба» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України