ПРИШЕЛЕПУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

шеле́пати «шарудіти; ляпати, чалапати»

утворення звуконаслідувального характеру;
р. ше́леп «батіг» пов’язувалося (Корш ИОРЯС 8/4, 42) з чаг. шаҕалак «удар», перс. шӓла̄ҕ «нагай, батіг»;
р. шелепну́ть «ударити батогом», бр. шэлепа́ць «бити батогом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пришеле́пкуватий
пришеле́пуватий
пришоло́пкуватий
пришоло́пуватий «придуркуватий»
розшоло́пати «(насилу) зрозуміти, збагнути»
ушеле́патися «ускочити»
ушеле́пкатися «ускочити в халепу»
шеле́п «шум, шерех»
ше́леп «шелесть; геп, хряп» (виг.)
шеле́па «недотепа»
шелепі́ти
шеле́пнути «упасти із шумом; із силою вдарити»
шеле́пнутися «із шумом упасти; ударитися об щось»
шелепоті́ти «шелестіти, шарудіти»
шелепоті́ти «сильно шелестіти, шарудіти»
шеле́пуватий «дурнуватий, придуркуватий»
шельпоті́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шэлепа́ць «бити батогом» білоруська
шӓла̄ҕ «нагай, батіг» перська
ше́леп «батіг» російська
шелепну́ть «ударити батогом» російська
шаҕалак «удар» чагатайська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України