ПРИТОМНІСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
прито́мний «який не втратив свідомості; [присутній]»
похідне утворення від словосполучення при то́му;
р. [прито́мный] «свідок, самовидець», бр. прыто́мны «притомний», п. przytomny «притомний; присутній; (ст.) сьогочасний», ч. přítomný «присутній; сучасний, теперішній», слц. prítomný «присутній; наявний; теперішній», вл. přitomny «присутній; теперішній», нл. pśitomny «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оприто́мнити
«привести до тями»
прито́мен
притоме́нний
«тс.»
прито́мність
прито́мніти
«приходити до тями»
сприто́мний
«присутній»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прыто́мны «притомний» | білоруська |
| přitomny «присутній; теперішній» | верхньолужицька |
| pśitomny «тс.» | нижньолужицька |
| przytomny «притомний; присутній; (ст.) сьогочасний» | польська |
| прито́мный «свідок, самовидець» | російська |
| prítomný «присутній; наявний; теперішній» | словацька |
| přítomný «присутній; сучасний, теперішній» | чеська |
| при то́му | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України