ПРИТВОР — ЕТИМОЛОГІЯ

притво́р «передня або бічна частина церкви»

псл. pritvorъ «прибудова», похідне від дієслова pritvoriti «прибудувати», утвореного за допомогою префікса pri- «при-» від tvoriti «творити, будувати»;
р. притво́р, бр. прытво́р, др. притворъ, п. ст. przytwor, ч. přítvor, слц. prítvor, pitvor «сіни», нл. pśіtwor, болг. при́твор, схв. при́твор «мала загорода для овець», стсл. притворъ «притвор»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

притво́ра «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прытво́р білоруська
при́твор болгарська
притворъ давньоруська
pśіtwor нижньолужицька
przytwor польська
pritvorъ «прибудова» праслов’янська
притво́р російська
при́твор «мала загорода для овець» сербохорватська
prítvor «сіни» словацька
pitvor «сіни» словацька
притворъ «притвор» старослов’янська
přítvor чеська
pritvoriti «прибудувати» ?
pri- «при-» ?
tvoriti «творити, будувати» ?
przytwor ?

притво́р «двері, вікна»

запозичення з російської мови;
р. [притво́р] «двері, віконниця; усе, що зачиняє отвори» утворено за допомогою префікса при- «при-» від основи твор-, що виникла внаслідок перерозподілу з псл. *ot(ъ)-vorъ (› о-tvorъ) «отвір», пов’язаного з *verti «зачиняти»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*ot(ъ)-vorъ «отвір» (› о-tvorъ) праслов’янська
притво́р «двері, віконниця; усе, що зачиняє отвори» російська
при- «при-» ?
твор- ?
*verti «зачиняти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України