ПРИТВОР — ЕТИМОЛОГІЯ
притво́р «передня або бічна частина церкви»
псл. pritvorъ «прибудова», похідне від дієслова pritvoriti «прибудувати», утвореного за допомогою префікса pri- «при-» від tvoriti «творити, будувати»;
р. притво́р, бр. прытво́р, др. притворъ, п. ст. przytwor, ч. přítvor, слц. prítvor, pitvor «сіни», нл. pśіtwor, болг. при́твор, схв. при́твор «мала загорода для овець», стсл. притворъ «притвор»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
притво́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прытво́р | білоруська |
при́твор | болгарська |
притворъ | давньоруська |
pśіtwor | нижньолужицька |
przytwor | польська |
pritvorъ «прибудова» | праслов’янська |
притво́р | російська |
при́твор «мала загорода для овець» | сербохорватська |
prítvor «сіни» | словацька |
pitvor «сіни» | словацька |
притворъ «притвор» | старослов’янська |
přítvor | чеська |
pritvoriti «прибудувати» | ? |
pri- «при-» | ? |
tvoriti «творити, будувати» | ? |
przytwor | ? |
притво́р «двері, вікна»
запозичення з російської мови;
р. [притво́р] «двері, віконниця; усе, що зачиняє отвори» утворено за допомогою префікса при- «при-» від основи твор-, що виникла внаслідок перерозподілу з псл. *ot(ъ)-vorъ (› о-tvorъ) «отвір», пов’язаного з *verti «зачиняти»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*ot(ъ)-vorъ «отвір» (› о-tvorъ) | праслов’янська |
притво́р «двері, віконниця; усе, що зачиняє отвори» | російська |
при- «при-» | ? |
твор- | ? |
*verti «зачиняти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України