ПРИСУДОК — ЕТИМОЛОГІЯ
при́судок (з 1862 р.)
запозичення з чеської мови;
ч. přísudek «присудок» є похідним від дієслова přisouditi «присудити; приписати», утвореного за допомогою префікса рřі- «при-» від дієслова souditi «судити», похідного від soud «суд», очевидно, за зразком слат. praedicātum «присудок, (букв.) те, що говориться (тут: про підмет)»;
слц. prísudok, вл. přisudk;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| přisudk | верхньолужицька |
| praedicātum «присудок, (букв.) те, що говориться (тут: про підмет)» | середньолатинська |
| prísudok | словацька |
| přísudek «присудок» | чеська |
| přisouditi «присудити; приписати» | ? |
| рřі- «при-» | ? |
| souditi «судити» | ? |
| soud «суд» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України