ПРИСТІННА — ЕТИМОЛОГІЯ
стіна́
псл. stěna «стіна»;
споріднене з гот. stains «камінь», двн. свн. stein, днн. дфриз. stēn, дангл. stān, дісл. steinn «тс.» та більш віддаленими гр. στίαστĩον «кремінь», лат. stīria «крижана бурулька», дінд. styā́yate «застигає, твердіє»;
іє. *stāi-/ stei-/stī˘-/stoi- «тверднути, стискати»;
реконструкція іє. *stēgsna і зіставлення з псл. stogъ «стіг», гр. στέγω «покриваю», лат. tego, лит. stė˜gu «тс.» (Откупщиков 232–238) недостатньо переконливі;
р. болг. стена́, бр. сцяна́, др. стѣна, п. ściana, ч. stěnа, слц. stena, вл. нл. sćěna, м. стена, схв. стиjèна, слн. sténa, стсл. стѣна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засті́нок
«катівня»
насті́нний
о́стінок
«крута скеля, бік гори»
пере́стінка
«перегородка»
пере́стінок
«тс.»
підсті́нок
«нижня частина стіни»
постіні́ти
«збліднути»
пристін
«крутий берег річки»
присті́нний
при́сті́нок
«невисока перегородка; [одвірок Нед]»
про́сті́нок
сті́нка
«стіна; [лісок над кручею]»
стінки́
«рибальські сітки, натягнуті поперек річки»
стінкови́й
«придатний для мурування стін»
(камінь)
стінни́й
стінні́вка
стінови́й
«тс.»
стінови́тий
«добре обмурований»
стінува́тий
«вертикальний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сцяна́ | білоруська |
стена́ | болгарська |
sćěna | верхньолужицька |
stains «камінь» | готська |
στία «кремінь» | грецька |
στĩον | грецька |
στέγω «покриваю» | грецька |
stān | давньоанглійська |
stein | давньоверхньонімецька |
styā́yate «застигає, твердіє» | давньоіндійська |
steinn «тс.» | давньоісландська |
stēn | давньонижньонімецька |
стѣна | давньоруська |
stēn | давньофризька |
*stāi- / stei- / stī˘- / stoi- «тверднути, стискати» | індоєвропейська |
*stēgsna | індоєвропейська |
stīria «крижана бурулька» | латинська |
tego | латинська |
stė˜gu «тс.» | литовська |
стена | македонська |
sćěna | нижньолужицька |
ściana | польська |
stěna «стіна» | праслов’янська |
stogъ «стіг» | праслов’янська |
стена́ | російська |
стиjèна | сербохорватська |
stein | середньоверхньнімецька |
stena | словацька |
sténa | словенська |
стѣна | старослов’янська |
stěnа | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України