ПРИСТОСОВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
стосува́ти «застосовувати»
запозичення з польської мови;
п. stosować «застосовувати, пристосовувати; (заст.) ударяти; прикладати, приставляти», stosować się «застосовуватися, стосуватися», stosunek «стосунок» пов’язані зі ст. stos «удар» (XV ст.);
бр. стасава́цца «відповідати, в’язатися», стасава́ць «тс.», [стасу́нак] «згода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
застосо́вний
застосува́ти
пристосо́ванець
пристосо́вний
«придатний до пристосування»
пристосо́вницький
пристосува́льний
пристосува́нець
пристосува́ння
пристосува́ти
простосо́вництво
стосоватися
«пристосуватися, справлятися, узгоджуватися»
стосо́вний
стосува́тися
стосу́нки
«зв’язки, взаємини, відносини»
(мн.)
стосунко́вий
«стосовний»
стосу́нок
«причетність, відношення, зв’язок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стасава́цца «відповідати, в’язатися» | білоруська |
| stosować «застосовувати, пристосовувати; (заст.) ударяти; прикладати, приставляти» | польська |
| stosować się «застосовуватися, стосуватися» | польська |
| stosunek «стосунок» | польська |
| stos «удар» | польська |
| стасава́ць «тс.» | українська |
| стасу́нак «згода» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України