ПРИСЛОНИВ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. sloniti «притуляти, прихиляти»;

споріднене з лит. šliẽti «притуляти», лтс. slìet «тс.», дінд. śráyate «притуляється», śráyati «притуляє, накладає», ав. sray- «притуляти», гр. ϰλῑˊνω «схиляю, притуляю», лат. clīno «гну, згинаю, нахиляю», ірл. clóin «косий», днн. hlinōn «прихиляти, притуляти, спиратися»;

іє. *k῀lei- «пригинати, притуляти», пов’язане з *(s)kel- «клонити, притуляти»;

р. заслони́ть, прислони́ть, бр. прыслані́ць «притулити, затулити», п. słonić «заслоняти», osłona «покриття», ч. cloniti (‹sloniti) «затуляти», слц. clonit’ «тс.», вл. zasłonjeć «заважати, заступати», słónka «весільна дружка», нл. słоńka «тс.», болг. заслоня́ (засла́ням) «затуляю», схв. засла̏нити «затулити, загородити», слн. slonéti «опиратися, притулятися», цсл. слонити сѧ «прихилитися»;

через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;

сгр. Κλήμης (род. в. Κλήμεντος) походить від лат. Clemens (-mentis), утвореного на основі прикметника clemens «м’який, погожий, ніжний», спорідненого з clīno «згинаю, нахиляю», гр. κλίνω «схиляю, згинаю, прихиляю», дангл. hlinōn «прихилятися», двн. (h)linēn «тс.», псл. sloniti, укр. прислони́ти, заслони́ти – Петровский 134;

БЕР II 450;

;

через посередництво німецької мови (н. Kliént, з XVI ст.) запозичено з латинської;

лат. cliēns (-ntis) «залежна людина, васал» пов’язане з лат. сіīnо «гну, хилю», спорідненим з гр. κλίνω «схиляю, згинаю, прихиляю», псл. sloniti «прислоняти», укр. прислони́ти;

р. болг. м. клие́нт, бр. кліе́нт, п. ч. слц. вл. klient, схв. клùјент, клùјенат, слн. kliènt;

гр. κλίμα (род. в. κλίματος) «тс.» пов’язане з κλῑνω «схиляю», спорідненим з лат. (in-)clīno «згинаю», двн. hlinēn (› нвн. lehnen) «прихилятися», псл. sloniti, укр. прислони́ти, – CIC 332;

БЕР II 450;

Sławski II 224;

Фасмер II 250;

фр. climat «клімат; зона» походить від лат. clīma (род. в. одн. clīmatis) «небосхил, небесна сфера; зона, сторона світу», запозиченого з грецької мови;

запозичення з французької мови;

р. болг. Кли́мат, бр. Клі́мат, п. klimat, ч. вл. klima, слц. слн. klíma, схв. кли́ма, цсл. климатъ «сторона світу»;

через посередництво німецької мови (н. Klínik) запозичено з французької;

фр. clinique «клініка; клінічний» через лат. clīnicus «клінічний лікар, терапевт» зводиться до гр. κλινικός «тс.», κλινική «догляд за лежачим хворим, лікування», похідних від κλίνη «ліжко», пов’язаного з κλῑνω «схиляю, кладу; лягаю, лежу», спорідненим з лат. (in-)cJīno «згинаю, нахиляю», двн. hlinēn «прихилятися», псл. sloniti «прихиляти», укр. прислони́ти;

р. болг. м. кли́ника, бр. клі́ніка, п. ч. слц. вл. klinika, схв. клùника, слн. klínika;