ПРИСКОРЕНО — ЕТИМОЛОГІЯ
ско́рий
споріднене з лит. skėrỹs «сарана», гр. σϰαίρω«стрибаю», σϰιρτάω «тс.», снн. scheren «поспішати»;
пов’язання з нвн. rasch «швидкий» (Machek ESJČ 547) позбавлене підстав;
р. ско́рый, бр. ско́ры, др. скорыи, п. skory, ч. слц. skoró, вл. нл. skoro «незабаром; майже», болг. м. ско́ро «швидко; недавно; незабаром», схв. ска̏ро «недавно; скоро; майже», слн. skôro «майже; скоро», стсл. скоръ «швидкий, раптовий, негайний; легкий», – псл. skorъ «швидкий», skoro «незабаром»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заско́ря
«чим скоріше»
на́-скорі
«нашвидку»
поскори́ти(ся)
«поспішити»
приско́рений
приско́рення
приско́ри́ти
приско́рювальний
приско́рювач
скор
ско́рен
«скорий»
скоре́нький
скори́стий
«який швидко ходить»
скори́ти
«поспішати»
ско́рі
«швидко»
скорі́й
«скоріше»
скорість
скорі́ш
«тс.»
скорі́ший
ско́рний
«мудрий, хитрий; готовий»
ско́ро
«(присл.) швидко, незабаром; (спол.) коли, якщо»
ско́рший
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ско́ры | білоруська |
| ско́ро «швидко; недавно; незабаром» | болгарська |
| skoro «незабаром; майже» | верхньолужицька |
| σϰαίρω «стрибаю» | грецька |
| σϰιρτάω «тс.» | грецька |
| скорыи | давньоруська |
| skėrỹs «сарана» | литовська |
| ско́ро «швидко; недавно; незабаром» | македонська |
| skoro «незабаром; майже» | нижньолужицька |
| rasch «швидкий» | нововерхньонімецька |
| skory | польська |
| skorъ | праслов’янська |
| skoro | праслов’янська |
| skorъ | праслов’янська |
| skoro | праслов’янська |
| ско́рый | російська |
| скòро «недавно; скоро; майже» | сербохорватська |
| scheren «поспішати» | середньонижньонімецька |
| skorý | словацька |
| skôro «майже; скоро» | словенська |
| скоръ «швидкий, раптовий, негайний; легкий»«швидкий»«незабаром» | старослов’янська |
| skorý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України