ПРИРУСЛОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́сло́ «річище, заглиблення в ґрунті, по якому тече річка, струмок СУМ, Куз, [гирло річки]»
загальновизнаної етимології не має;
найбільш імовірною є спорідненість з лит. rusė́ti «текти», rusnîti «повільно текти», Raũsvė, Rusnìs (назви річок);
менш обґрунтованими є зближення з рух, ру́шити (Брандт РФВ 22, 144), ри́ти, рвати (Jagić AfSlPh 30, 629), ав. raōδah- «річка» (Matzenauer LF 17, 192), лит. rÌsti «рубати», rantýti «надрізувати» (Bezlaj Eseji 140);
р. ру́сло́, слц. заст. ruslo (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
приру́словий
ру́слище
руслови́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raōδah- «річка» | авестійська |
| рух | валлійська |
| rusėˊti «текти» | литовська |
| rusnóti «повільно текти» | литовська |
| Raũsvė | литовська |
| Rusnìs (назви річок) | литовська |
| rę͂sti «рубати» | литовська |
| rantýti «надрізувати» | литовська |
| ру́сло́ | російська |
| ruslo (з рос.) | словацька |
| ру́шити | українська |
| ри́ти | українська |
| рвати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України