ПРИМУСОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

му́сити

через посередництво західнослов’янських мов запозичено з німецької;
н. müssen «мусити» (двн. muoӡann «тс.») пов’язане з messen «міряти» і споріднене з лат. meditor «обмірковую, збираюсь», гр. μέδομαι «турбуюсь», псл. mera, укр. мі́ра;
р. [му́сить], бр. му́сіць, п. musió, ч. musiti, ст. musěti, слц. musieť, вл. musać, нл. musaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́мус «примус»
ви́мусити «заставити»
ви́мушений
зму́сити «заставити»
му «тс.»
мус «примус; обов’язок МСБГ»
мус «обов’язково, неодмінно»« [муса́й, мусо́во] «тс.» (присл.)
му́са
му́сати «мусити»
муси́т «мабуть; пора»
мусити (1408)
му́сить «імовірно, можливо, безумовно Ж; мабуть Корз»
му́ша «тс.; необхідність»
неви́мушений
непри́мусний «добровільний»
при́му́с
приму́сити «заставити»
приму́сія «речі, приналежності; турботи, клопіт»
примусо́вий
при́мусом «насильно»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
му́сіць білоруська
musać верхньолужицька
μέδομαι «турбуюсь» грецька
meditor «обмірковую, збираюсь» латинська
musaś нижньолужицька
müssen пов'язане з messen і споріднене з «мусити»«міряти» (двн. muoӡann «тс.») німецька
musió польська
mera праслов’янська
му́сить російська
musieť словацька
мі́ра українська
musiti чеська
musěti ?

при́мус «гасовий нагрівальний прилад»

походить від назви фабричної марки перших нагрівальних приладів цього типу, утвореної від лат. prīmus «перший, найкращий», похідного від прикметника *prīs у prīscus «давній, старий», спорідненого, очевидно, з гр. πρίν «раніш»;
р. болг. м. схв. при́мус, бр. пры́мус, п. prymus, ч. слц. primus;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пры́мус білоруська
при́мус болгарська
πρίν «раніш» грецька
prīmus «перший, найкращий» латинська
prīscus «давній, старий» латинська
при́мус македонська
prymus польська
при́мус російська
при́мус сербохорватська
primus словацька
primus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України