ПРИМАРОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
при́ма́р «сільський староста; головний лікар» (заст.)
через західнослов’янські і румунську мови (рум. primár) запозичено з латинської;
лат. prīmārius «один з перших; впливовий» є похідним від prīmus «перший»;
п. prymariusz «головний лікар», ч. primář «тс.», primárius «перша скрипка», слц. primár «ординатор, старший лікар», primárius «перший музикант в оркестрі», м. примариус «головний лікар; керівник лікарні або її відділу», схв. прѝма̄рӣj, прѝма̄риjус, слн. primárij «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прима́рій
«головний лікар»
прима́рія
«сільське правління»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
prīmārius «один з перших; впливовий» | латинська |
prīmus «перший» | латинська |
примариус «головний лікар; керівник лікарні або її відділу» | македонська |
prymariusz «головний лікар» | польська |
primár | румунська |
primár | румунська |
прѝма̄рӣj | сербохорватська |
прѝма̄риjус | сербохорватська |
primár «ординатор, старший лікар»«перший музикант в оркестрі» | словацька |
primárius «ординатор, старший лікар»«перший музикант в оркестрі» | словацька |
primárij «тс.» | словенська |
primář «тс.»«перша скрипка» | чеська |
primárius «тс.»«перша скрипка» | чеська |
мара́ «привид, примара; [відьма, не- χ чиста сила ЛексПол]»
псл. mara «привид»;
не зовсім ясне;
припускається зв’язок з ма́рний, мори́ти, ме́рти (Gołąb Essays Jakobson І 779 – 780), але здебільшого пов’язується з ма́яти, мани́ти, маха́ти ì под. (Преобр. І 509 – 510; Фасмер II 571; Brückner 322; Bern. II 12);
р. [мара́] «туман; привид», бр. ма́ра «мрія», мара́ «привид», др. мара «сновидіння, забуття», п. mara «сновидіння, привид», слц. mariť sa «ввижатися, маритися», вл. womara «півсон, запаморочення», болг. [ма́ра] «страх уві сні, кошмар», [мара́] «сонливість; примара», мараня́ «спека, задуха; марево»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мареві́ти
«мигтіти маревом»
ма́ревний
маревни́чий
«мрійливий; який марить»
ма́рево
«міраж; примара; сухий туман»
маре́нник
«страховище»
ма́ри
«мрії»
ма́рина́
«мара Ж; мрія, фантазія Пі»
ма́рити
«мріяти»
ма́ритися
«уявлятися»
марли́вий
«мрійливий; фантастичний; облудний»
ма́рник
«біс»
обмара
«привид»
обма́ри́ти
«ввести в оману, зачарувати»
прима́ра
прима́рливий
прима́рний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ма́ра «мрія» | білоруська |
ма́ра «страх уві сні, кошмар» | болгарська |
womara «півсон, запаморочення» | верхньолужицька |
мара «сновидіння, забуття» | давньоруська |
mara «сновидіння, привид» | польська |
mara «привид» | праслов’янська |
мара́ «туман; привид» | російська |
mariť sa «ввижатися, маритися» | словацька |
мара́ «привид» | українська |
мара́ «сонливість; примара» | українська |
мараня́ «спека, задуха; марево» | українська |
ма́рний | ? |
мори́ти | ? |
ме́рти | ? |
ма́яти | ? |
мани́ти | ? |
маха́ти | ? |
І | ? |
І | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України