ПРИМАРОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

при́ма́р «сільський староста; головний лікар» (заст.)

через західнослов’янські і румунську мови (рум. primár) запозичено з латинської;
лат. prīmārius «один з перших; впливовий» є похідним від prīmus «перший»;
п. prymariusz «головний лікар», ч. primář «тс.», primárius «перша скрипка», слц. primár «ординатор, старший лікар», primárius «перший музикант в оркестрі», м. примариус «головний лікар; керівник лікарні або її відділу», схв. прѝма̄рӣj, прѝма̄риjус, слн. primárij «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прима́рій «головний лікар»
прима́рія «сільське правління»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
prīmārius «один з перших; впливовий» латинська
prīmus «перший» латинська
примариус «головний лікар; керівник лікарні або її відділу» македонська
prymariusz «головний лікар» польська
primár румунська
primár румунська
прѝма̄рӣj сербохорватська
прѝма̄риjус сербохорватська
primár «ординатор, старший лікар»«перший музикант в оркестрі» словацька
primárius «ординатор, старший лікар»«перший музикант в оркестрі» словацька
primárij «тс.» словенська
primář «тс.»«перша скрипка» чеська
primárius «тс.»«перша скрипка» чеська

мара́ «привид, примара; [відьма, не- χ чиста сила ЛексПол]»

псл. mara «привид»;
не зовсім ясне;
припускається зв’язок з ма́рний, мори́ти, ме́рти (Gołąb Essays Jakobson І 779 – 780), але здебільшого пов’язується з ма́яти, мани́ти, маха́ти ì под. (Преобр. І 509 – 510; Фасмер II 571; Brückner 322; Bern. II 12);
р. [мара́] «туман; привид», бр. ма́ра «мрія», мара́ «привид», др. мара «сновидіння, забуття», п. mara «сновидіння, привид», слц. mariť sa «ввижатися, маритися», вл. womara «півсон, запаморочення», болг. [ма́ра] «страх уві сні, кошмар», [мара́] «сонливість; примара», мараня́ «спека, задуха; марево»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мареві́ти «мигтіти маревом»
ма́ревний
маревни́чий «мрійливий; який марить»
ма́рево «міраж; примара; сухий туман»
маре́нник «страховище»
ма́ри «мрії»
ма́рина́ «мара Ж; мрія, фантазія Пі»
ма́рити «мріяти»
ма́ритися «уявлятися»
марли́вий «мрійливий; фантастичний; облудний»
ма́рник «біс»
обмара «привид»
обма́ри́ти «ввести в оману, зачарувати»
прима́ра
прима́рливий
прима́рний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ма́ра «мрія» білоруська
ма́ра «страх уві сні, кошмар» болгарська
womara «півсон, запаморочення» верхньолужицька
мара «сновидіння, забуття» давньоруська
mara «сновидіння, привид» польська
mara «привид» праслов’янська
мара́ «туман; привид» російська
mariť sa «ввижатися, маритися» словацька
мара́ «привид» українська
мара́ «сонливість; примара» українська
мараня́ «спека, задуха; марево» українська
ма́рний ?
мори́ти ?
ме́рти ?
ма́яти ?
мани́ти ?
маха́ти ?
І ?
І ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України