ПРИЗЬБИ — ЕТИМОЛОГІЯ
при́зьба «земляний насип навколо підмурка будинку»
результат видозміни (стягнення) давнішого *при́ізба, утвореного з прийменника при та іменника *ізба́ «хата» (пор. р. изба́ «тс.»);
р. [при́зба] «частина хати, відділена сіньми, комірчина; призьба», бр. пры́зба «призьба», п. przyzba, przyźba «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́зба
спри́зба
спризьба
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пры́зба «призьба» | білоруська |
przyzba «тс.» | польська |
przyźba «тс.» | польська |
изба́ | російська |
при́зба «частина хати, відділена сіньми, комірчина; призьба» | російська |
*при́ізба | українська |
*ізба́ | українська |
*ізба́ | українська |
при «хата» (пор. р. изба́ «тс.») | ? |
при́спа «призьба»
псл. prisъра «насип», похідне від дієслова *prisuti «присипати», утвореного за допомогою префікса pri- «при-» від suti «сипати» (sъpǫ «сиплю»);
на українському ґрунті відбулося звуження семантики «насип» частково під впливом семантичного зближення з фонетично близьким при́зьба;
р. [при́спа] «насип», др. присъпа «насип, вал», п. przyspa «насип, утворений у річці піском; призьба», цсл. присъпа «насип»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́сьпа
спре́спа
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
присъпа «насип, вал» | давньоруська |
przyspa «насип, утворений у річці піском; призьба» | польська |
prisъра «насип» | праслов’янська |
*prisuti «присипати» | праслов’янська |
suti «сипати» (sъpǫ «сиплю») | праслов’янська |
при́спа «насип» | російська |
при́зьба | українська |
присъпа «насип» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України