ПРИВІТЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

приві́т

псл. privětъ, утворене від дієслова privětiti «привітати», пов’язаного з větь «гілка» (первісно означало «наблизитися з гілкою як символом важливого повідомлення» або «прийняти з урочистою гілкою»);
зворотне виведення псл. privětiti від privětъ (Mikl. EW 388; Фасмер ІІІ 363) малопереконливе;
р. болг. приве́т, бр. прыве́тны «привітний», др. привѣтъ, ч. заст. přívět, слц. заст. prívet, м. приветлив «привітний», цсл. привѣтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

привіта́льний
привіта́ння
привіти́тися «привітатися»
приві́тли́вий
приві́тни́й
приві́тник «привітний чоловік»
приві́тниця «привітна жінка»
привічи́тися «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прыве́тны «привітний» білоруська
приве́т болгарська
привѣтъ давньоруська
приветлив «привітний» македонська
privětъ праслов’янська
privětiti «привітати» праслов’янська
větь «гілка» (первісно означало «наблизитися з гілкою як символом важливого повідомлення» або «прийняти з урочистою гілкою») праслов’янська
privětiti праслов’янська
privětъ праслов’янська
приве́т російська
привѣтъ церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України