ПРЕФІКСІ — ЕТИМОЛОГІЯ
пре́фікс
запозичено з французької мови, очевидно, через польську;
фр. préfixe «префікс» походить від лат. praefixus «прикріплений спереду», пов’язаного з дієсловом praefīgo «спереду прикріплюю; спереду вбиваю», утвореним за допомогою префікса prae- «перед-» від дієслова fīgo «вбиваю, втикаю; прикріплюю»;
р. болг. м. пре́фикс, бр. прэ́фікс, п. вл. prefiks, ч. слц. prefix, схв. прѐфикс, слн. prefíks;
Фонетичні та словотвірні варіанти
префікса́льний
префікса́ція
префіксо́ваний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прэ́фікс | білоруська |
пре́фикс | болгарська |
prefiks | верхньолужицька |
praefixus «прикріплений спереду» | латинська |
praefīgo «спереду прикріплюю; спереду вбиваю» | латинська |
fīgo «вбиваю, втикаю; прикріплюю» | латинська |
пре́фикс | македонська |
prefiks | польська |
пре́фикс | російська |
прѐфикс | сербохорватська |
prefix | словацька |
prefíks | словенська |
préfixe «префікс» | французька |
prefix | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України