ПРЕФЕКТ — ЕТИМОЛОГІЯ
префе́кт «керівник департаменту (у Франції); начальник міської поліції в деяких країнах»
очевидно, через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. praefectus «начальник; полководець», пов’язане з дієсловом praeficio «ставлю над, на чолі», утвореним за допомогою префікса prae- «перед-» від facio «роблю»;
р. префе́кт, (заст.) пре́фект, бр. прэфе́кт, п. ч. слц. вл. prefekt, болг. префе́кт, м. префект, схв. прѐфект, слн. prefékt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
префекту́ра
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прэфе́кт | білоруська |
| префе́кт | болгарська |
| prefekt | верхньолужицька |
| praefectus «начальник; полководець» | латинська |
| praeficio «ставлю над, на чолі» | латинська |
| facio «роблю» | латинська |
| префект | македонська |
| prefekt | польська |
| префе́кт (заст.) | російська |
| прѐфект | сербохорватська |
| prefekt | словацька |
| prefékt | словенська |
| prefekt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України