ПРЕСЕКАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення з церковнослов’янської мови;

цсл. прѣсѣцати «перетинати; класти край; припиняти», є похідним від дієслова сѣѱи «сікти», утвореним за допомогою префікса прѣ- «пере-», ототожненого в давньоруській і українській мовах з при-;

р. пресека́ть «тс.», др. прѣсѣкати «розтинати; зарубувати, убивати», присѣкати «відтинати, відрізати», болг. пресека́ «пересічу; перетну; покладу край», м. пресече «перерубає, перетне; покладе край, припинить», схв. прѐсећи «перерізати; перерубати; покласти край, припинити»;