ПРЕРОГАТИВА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із західноєвропейських мов;

нім. Prärogatív(e), фр. prérogative, англ. prerogative походять від лат. praerogātīva «виключне право, перевага», пов’язаного з прикметником praerogātīvus «запитаний першим», похідним від дієслова praerogo «запитую першим», утвореного за допомогою префікса prae- «перед, попереду» від rogo «запитую, питаю; прошу; пропоную», пов’язаного з rego «правлю, скеровую, керую»;

р. прерогати́ва, заст. прерогати́в, бр. прэрагаты́ва, п. prerogatywa, ч. prerogativ, prerogativa, слц. слн. prerogatíva, болг. прерогати́в, м. прерогати́ви (мн.), схв. прерога̀тӣв, прерогати́ва;