ПРЕЛЮДІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
прелю́д «вступ» (муз.)
запозичення із середньолатинської мови (у формі прелю́д через французьку, фр. prélude «прелюд, прелюдія»);
слат. praelūdium «прелюдія, вступ (букв. «передгра»)» походить від лат. praelūdo «граю попередньо на пробу; роблю вступ», утвореного за допомогою префікса prae- «перед-» від дієслова lūdo «граю; танцюю»;
р. прелю́д, прелю́дия, бр. прэлю́д, прэлю́дыя, п. prelud, preludium, ч. вл. preludium, слц. prelúdium, болг. прелю́дия, м. прелу́диj, прелудиjа, прелудиум, схв. прѐлӯдӣj, прѐлӯдиjум, слн. prelúdij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прелю́дія
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прэлю́д | білоруська |
| прэлю́дыя | білоруська |
| прелю́дия | болгарська |
| preludium | верхньолужицька |
| praelūdo «граю попередньо на пробу; роблю вступ» | латинська |
| lūdo «граю; танцюю» | латинська |
| прелу́диj | македонська |
| прелудиjа | македонська |
| прелудиум | македонська |
| prelud | польська |
| preludium | польська |
| прелю́д | російська |
| прелю́дия | російська |
| прѐлӯдӣj | сербохорватська |
| прѐлӯдиjум | сербохорватська |
| praelūdium «прелюдія, вступ (букв. «передгра» | середньолатинська |
| prelúdium | словацька |
| prelúdij | словенська |
| prélude | французька |
| prélude | французька |
| preludium | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України